Астана-Опера
| Astana Opera каз. Астана Oпера | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
|
51°08′08″ пн. ш. 71°24′39″ сх. д. / 51.13556° пн. ш. 71.41083° сх. д. | ||||
| Країна |
 Казахстан | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
вул. Кунаєва, 1 | |||
| Місткість | 1250 (головна зала) | |||
| Тип | оперний театр | |||
| Статус | Академічний театр | |||
| Відкрито | 21 червня 2013 | |||
| Керівництво | Галим Ахмедьяров (директор) | |||
| astanaopera.kz | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 | ||||
 Астана-Опера у Вікісховищі | ||||
Державний театр опери і балету «Астана-опера» — театр в Астані. Будівлю театру, споруджену в 2013 році, визнано пам'яткою архітектури національного значення[1].
Будинок театру
Будівництво театру велося три роки, з 6 липня 2010 до 21 червня 2013 року і коштувало 320 мільйонів доларів. Над зовнішнім виглядом та інтер'єрами театра працювала команда архітекторів, будівельників та фахівців з тридцяти трьох країн. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв постійно вносив у проєкт свої корективи, у тому числі, вже на стадії практичної реалізації. Так, за його пропозицією, була збільшена висота головного театрального фоє. Підлога, стіни, декоративні панелі і кручені мармурові сходи цього фоє оздоблені набірним сицилійським мармуром[1]. Будинок театру побудований в неокласичному стилі. Палац був побудований на ділянці 9 га. Автор проєкту Беджет Паколлі, архітектор — Ренато Аркетті, скульптори М. Мансуров, Т. Ермеков, К. Нурбатуров. Місткість головної зали — 1250 місць, камерної — 250. У «Астана Опері» досягнуто баланс між греко-римськими і казахський національним традиціями, а також використані течії маньєризму й бароко. Стиль опери надихається італійськими театрами ХІХ століття, але також включає в себе елементи національної спадщини, такі як фрески Чаринського каньйону та парку «Бурабай»[2].
Акустика театру вважається однією з кращих в світі, і була розроблена італійцями Енріко Моретті[en] (Biobyte) і Марією Каїрлі. Унікальна основна сцена театру має площу 935 м² має ар'єрсцену висотою 16 метрів і дві бічні кишені. Трюм сцени опускається вниз на 13 метрів, що забезпечує рух чотирьох центральних підйомників і дає можливість проходити постановок з найскладнішою сценографією. Оркестрова яма вміщує до 120 музикантів. Основна глядацька зала створена в традиціях італійських театрів XIX століття — навколо партеру розміщується бельетаж, рівнем вище — ложі, три балконних яруси і галерея[2].
Висота стелі в фоє театру — 13 метрів. Фоє прикрашає 1600-кілограмова люстра з чеського кришталю. У фоє розташована пара гвинтових мармурові сходів, прикрашених барочним оздобленням та декоративними розписами. У театрі 26 обладнаних репетиційних залів і більше 60 гримерних кімнат. Підлога і стіни в репетиційних залах зроблені з берези, буку і черешні. Маленькі отвори в панелях поглинають зайвий звук, а той, що потрібен, утримують в залі[2].
Театральна трупа і художнє керівництво
Першим керівником театру став композитор Толеген Мухамеджанов[kk] (з жовтня 2012 року). В листопаді 2014 року Назарбаєв призначив директором театру Толеубека Альпіева (на посаді до вересня 2016). У березні 2015 року на посаду художнього керівника балету була запрошена прима-балерина Маріїнського театру Алтинай Асилмуратова[ru], а на посаду головного диригента — Алан Бурибаєв[kk]. 28 вересня 2016 року Указом Президента Казахстану новим директором Державного театру опери та балету «Астана Опера» призначений Галим Ахмед'яров[3].
- Директор театру — Галим Ахмед'яров;
- Художній керівник балету — Алтинай Асилмуратова;
- Головний диригент — Алан Бурибаєв;
- Головний хормейстер — Ержан Даутов.
Оперна трупа була сформована шляхом конкурсного відбору. Підбор оркестрантів, співаків і танцюристів здійснювало спеціальне журі, до якого, серед інших, входили представники таких відомих театрів, як «Ла Скала», московських Большого і Маріїнського театрів[4]. Прем'єра першої вистави, опери «Біржан і Сара[kk]» Мукана Тулебаєва, відбулася 21 червня 2013 року[1].
Примітки
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
| Астана-опера | |
|
відео youtube |
- ↑ а б в Театр опери і балету «Астана-опера». Про театр (рос.)
- ↑ а б в За кулісами «Астана Опери». voxpopuli.kz. 21.11.2013. Процитовано 3 грудня 2018.
{{cite web}}:|ім'я=з пропущеним|прізвище=(довідка) (рос.) - ↑ Призначено нового директора театру «Астана Опера» — новини Казахстану | Tengrinews. Tengrinews.kz. Процитовано 5 січня 2017. (рос.)
- ↑ Астана Опера. Початок шляху з високого польоту. Інтерв'ю Толегена Мухамеджанова. www.classicalmusicnews.ru. Процитовано 3 грудня 2018. (рос.)