Магденко Віктор Миколайович

Магденко Віктор Миколайович
Народження	9 (21) березня 1887 Полтава, Російська імперія
Смерть	13 липня 1954(1954-07-13) (67 років)
	Полтава, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	художник, фотограф
Працівник	Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства
Член	Асоціація художників Червоної України

Зовнішні зображення
	Портрет Віктора Миколайовича Магденка

В́іктор Микол́айович Магде́нко (нар.09.03.1887, Полтава — пом.13.07.1954, Полтава) — український і радянський живописець-пейзажист, фотограф-художник, фотокореспондент.

Біографія

Закінчив Полтавське реальне училище. До 1917 року працював службовцем у банку в Прибалтиці. Нащадок українського козацько-старшинського (згодом — дворянського) роду Магденко. Дід — Олександр Григорович Магденко володів землями в Полтавському повіті. Згодом переїхав до Полтави, і з 1927 року стає членом Полтавської філії Асоціації художників Червоної України (АХЧУ), що існувала до 1930 р, і стала прообразом майбутнього Союзу радянських художників України. У своїх творах відображав мальовничу природу полтавського краю, в фотографіях і композиціях — працю простих трудівників. У 1920–30-і рр. був фотокореспондентом газети «Більшовик Полтавщини»[1], завідував фотоательє № 3 в Полтаві з 1928 по 1948 рік. Малював переважно пейзажі Полтави та околиць, активно брав участь у виставках картин у Полтаві з 1928 по 1948 рік, у Харкові в 1929 та в 1935 році. Помер в Полтаві. Похований на міському кладовищі. Деякі твори митця зберігаються в Полтавському художньому музеї.

Відомі роботи митця

Фото:

«Полтавські митці» (1927), «Дроворуб», «Рибалка», «Бондар», «Г. Цисс», «Ю. Михайлів» (усі — 1928), «Сліпий бандурист», «Корчує» (обидва — 1929); живопис — «Дорога» (1934), «Осінь», «Далі», «Літній український краєвид», «Дерево над річкою», «Біля Лубен» (усі — 1935), «Біла альтанка» (1940), «Паморозь» (1945), «Останній сніг» (1946).

Примітки

Література:

Ханко В. Пейзажі рідного міста // Зоря Полтавщини. 1975, 26 жовт.

Посилання

Полтава історична