Пальяново
| село Пальяново | |
|---|---|
| рос. Пальяново | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Ханти-Мансійський автономний округ |
| Муніципальний район | Октябрський район |
| Поселення | Каменне сільське |
| Код ЗКАТУ: | 71121000014 |
| Код ЗКТМО: | 71821424106 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1944 |
| Населення | 399 осіб (2010[1]) |
| Поштовий індекс | 628117 |
| Географічні координати: | 61°38′31″ пн. ш. 66°53′21″ сх. д. / 61.64194444447177545° пн. ш. 66.88916666669477706° сх. д.Координати: 61°38′31″ пн. ш. 66°53′21″ сх. д. / 61.64194444447177545° пн. ш. 66.88916666669477706° сх. д. |
| Мапа | |
  Пальяново  Пальяново | |
|
| |
Палья́ново (рос. Пальяново) — село у складі Октябрського району Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, Росія. Входить до складу Каменного сільського поселення.
Населення — 399 осіб (2010, 397 у 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік: росіяни — 72 %.
Iсторiя
Село було засновано 1944 року, як поселення для різних категорій в'язнiв. Їх селили на окремiй території cела, яка набула назви Зона. А 1946 року сюди та в сусiдний лiсопункт Лорба було доправлено заарештованих нiмцiв Закарпаття (144 особи). Також тут було оселено декiлька родин калмикiв, молдован та румунiв. А восени 1951 року вiдбулася остання хвиля репресiй: сюди доправили етнiчних українцiв iз Захiдної України, як звинуваченних у причетностi до руху Організації українських націоналістів (ОУН) у кiлькості 1184 осiб (303 сiм'ї). Їх розселили та працевлаштували на мiсцевих лiсозаготовчих дiлянках Пальяново, Лорба та Шеркали.
Умови проживання були жахливi, люди мешкали або у землянках, або у бараках. Ставлення мicцевого керiвництва до спецпереселенцiв будь-якої національності було зневажливим, як до чужинцiв, ворогiв народу. У доповiднiй записцi «Про трудове влаштування та житлово-побутовi умови виселенцiв iз Захiдної України в Урманом ЛПХ Мікоянівського району» ст. уповноваженного Мікоянівського РВ МГБ лейтенанта Лутошкiна та уповноваженного виконкому Мікоянівського РС Двоєглазова 1952 року повiдомляється: «…працюють виселенцi по 12–16 годин. Платню одержують не повнiстю, у вигляді авансів вiд 5–20 до 100 карбованцiв. Всi мешкають у спiльних бараках: ciмейнi та одинаки, дiвчата й чоловiки, хворi та здоровi. Житлової площи доводиться по 1,5–2 м² на людину… Бараки до зими не пiдготовленi. Більшість вiкон забито дошками та запхано сiном. Скрiзь багнюка, павутиння, клопи, блохи, таргани…»[3].
Наприкiнцi 1950-х рокiв вiдбулася реабiлiтацiя репресованих. Частина людей повернулася на Батькiвщину, решта залишилась у Пальяновому. Багато етнiчних нiмцiв переїхало до Західної Нiмеччини за програмою репатріації. Ще й досi у селi можна зустрiти людей старшого поколiння, що розмовляють суржиком. Також у поселеннi iснує Нiмецька вулиця, на якiй мешкали закарпатськi нiмцi. Та й тепер тут живе багато людей з нiмецькими прiзвищами та iменами.
Клiмат
Клімат континентальний, зима холодна, із сильними вітрами та завiрюхами, протяжністю сім місяців. Літо відносно тепле, але коротке
Примітки
- ↑ Численность населения Тюменской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ База данных "Этно-языковой состав населённых пунктов России" — проєкт «Lingvarium» (рос.) [Архівовано з першоджерела 22 липня 2014.]
- ↑ http://pora.zavantag.com/stati/repressij-i-reabilitacii-jertv-napisano-nemalo-hudojestvennih/main.html
Джерела
Посилання
- На Вікімапії
- http://kamenpos.ru/istoriya-poseleniya.html
- http://pora.zavantag.com/stati/repressij-i-reabilitacii-jertv-napisano-nemalo-hudojestvennih/main.html
|
Це незавершена стаття з географії Ханти-Мансійського автономного округу — Югри. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||