Алессандро Грандоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:05, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Алессандро Грандоні
Особисті дані
Народження 22 липня 1977(1977-07-22) (46 років)
  Терні, Італія
Зріст 182 см
Вага 78 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1990-1993 Італія «Тернана»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1995 Італія «Тернана» 52 (1)
1995–1998 Італія «Лаціо» 33 (1)
1998–2004 Італія «Сампдорія» 138 (0)
1999–2000   Італія «Торіно» 17 (1)
2004   Італія «Модена» 16 (0)
2004–2010 Італія «Ліворно» 145 (2)
2009–2010   Італія «Галліполі» 29 (0)
2010 Греція «Олімпіакос» (Волос) 0 (0)
2011–2012 Італія «Спортінг Терні» 38 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–2000 Італія Італія U-21 19 (0)
1997 Італія Італія U-23 4 (0)
2000 Італія Італія (ол.) 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014–2016 Італія «Фіорентина» (підлітки)
2016–2017 Італія «Піза» (дублери)
2017–2018 Італія «Скандіччі»
2018– Італія «Савона»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Алессандро Грандоні (італ. Alessandro Grandoni, нар. 22 липня 1977, Терні) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб команди «Савона».

Виступав, зокрема, за клуби «Лаціо», «Сампдорія» та «Ліворно», а також олімпійську збірну Італії, з якою був учасником турніру 2000 року.

Клубна кар'єра

Народився 22 липня 1977 року в місті Терні. Вихованець футбольної школи клубу «Тернана». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1993 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 52 матчах Серії D.

Влітку 1995 року перейшов у «Лаціо», за яке дебютував у Серії А. Всього відіграв за «біло-блакитних» наступні три сезони своєї ігрової кар'єри і виборов титул володаря Кубка та Суперкубка Італії, але основним гравцем так і не став.

1998 року перейшов у «Сампдорію», з якою у першому ж сезоні вилетів у Серію Б де і продовжив грати. У січні 2000 року був відданий в оренду в «Торіно», але не зумів врятувати команду від вильоту з Серії А, після чого повернувся в «Сампдорію». У Генуї Грандоні знову став основним гравцем і 2003 року допоміг команді повернутись в елітний дивізіон, після чого втратив місце в основі.

У січні 2004 року перейшов в «Модену», але і цю команду не врятував вів вильоту з Серії А в першому ж сезоні, після чого з літа 2004 року п'ять сезонів захищав кольори «Ліворно». Граючи у складі «Ліворно» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди, але у 2008 році втратив місце в основі «темно-бордових» і 31 серпня 2009 року був відданий в оренду в клуб «Галліполі»[1], що перед цим вперше в історії вийшло до Серії Б. Втім клуб виступав невдало і зайняв передостаннє 21 місце, після чого був оголошений банкрутом і втратив професійний статус, а Грандоні став вільним агентом.

В серпні 2010 року підписав однорічний контракт з грецьким «Олімпіакосом» (Волос)[2], але так і не зігравши жодного матчу за клуб, незабаром покинув команду[3] і в січні 2011 року став гравцем клубу «Спортінг Терні» з Серії D[4], у складі якого і закінчив ігрову кар'єру по завершенні сезону 2011/12 років[5]. Загалом за свою кар'єру він провів 227 матчів і 3 голи в Серії А і 149 матчів в Серії Б.

Виступи за збірні

З 1997 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. З командою до 21 року Грандоні став переможцем молодіжного чемпіонату Європи 2000 року, а з командою до 23 років виграв Середземноморські ігри у 1997 році. Всього на молодіжному рівні зіграв у 23 офіційних матчах.

2000 року захищав кольори олімпійської збірної Італії на футбольному турнірі Олімпійських ігор 2000 року у Сіднеї, ставши чвертьфіналістом турніру.

Кар'єра тренера

З серпня[6] по жовтень 2012 року тренував футзальний клуб «Масса Мартана»[7].

Розпочав тренерську кар'єру у великому футболі 2014 року, і став тренувати юнацьку команду «Фіорентини»[8], де пропрацював з 2014 по 2016 рік, а у вересні 2016 року очолив дублюючу команду «Пізи»[9].

28 листопада 2017 року вперше став головним тренером, очоливши клуб «Скандіччі» з Серії D[10] і зумів врятувати клуб від вильоту в нижчий дивізіон, перемігши в матчі плей-аут[11].

14 червня 2018 року очолив тренерський штаб іншої команди Серії D «Савона»[12].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього за
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1993–94 Італія «Тернана» D 22 1 - - - - - - - - - 22 1
1994–95 D 30 0 - - - - - - - - - 30 0
Усього за «Тернану» 52 1 - - - - - - 52 1
1995–96 Італія «Лаціо» A 4 0 КІ 0 0 КУЄФА 0 0 - - - 4 0
1996–97 A 19 1 КІ 3 0 КУЄФА 2 0 - - - 24 1
1997–98 A 10 0 КІ 8 0 КУЄФА 4 0 - - - 22 0
Усього за «Лаціо» 33 1 11 0 6 0 - - 50 1
1998–99 Італія «Сампдорія» A 31 0 КІ 4 0 Інт 6 0 - - - 41 0
1999–00 B 1 0 КІ 3 0 - - - - - - 4 0
1999–00 Італія «Торіно» A 17 1 КІ 0 0 - - - - - - 17 1
2000–01 Італія «Сампдорія» B 33 0 КІ 3 0 - - - - - - 36 0
2001–02 B 34 0 КІ 6 0 - - - - - - 40 0
2002–03 B 37 0 КІ 7 0 - - - - - - 44 0
2003–04 A 2 0 КІ 4 0 - - - - - - 6 0
Усього за «Сампдорію» 138 0 27 0 6 0 - - 171 0
2003–04 Італія «Модена» A 16 0 КІ 0 0 - - - - - - 16 0
2004–05 Італія «Ліворно» A 25 0 КІ 4 0 - - - - - - 29 0
2005–06 A 34 0 КІ 2 0 - - - - - - 36 0
2006–07 A 34 0 КІ 0 0 КУЄФА 7 0 - - - 41 0
2007–08 A 34 2 КІ 0 0 - - - - - - 34 2
2008–09 B 17+1[13] 0 КІ 3 0 - - - - - - 21 0
2009–10 A 1 0 КІ 0 0 - - - - - - 1 0
Усього за «Ліворно» 145+1 2 9 0 7 0 - - 162 2
2009–10 Італія «Галліполі» B 30 0 КІ 0 0 - - - - - - 30 0
2010–11 Італія «Спортінг Терні» D 10 1 КІ-D 0 0 - - - - - - 10 1
2011–12 D ?1[13] 3+1[13] КІ-D 2 0 - - - - - - 31 4
Усього за «Спортінг Терні» 38+1 4+1 2 0 - - - - 41 5
Усього за кар'єру 469+2 9+1 49 0 19 0 - - 539 10

Титули і досягнення

«Лаціо»: 1997–98
«Лаціо»: 1998
Італія (U-21): 2000

Примітки

  1. Livorno : Grandoni al Gallipoli (corriere dello sport)[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. paeolympiakosvoloufc.gr (ред.). O Alessandro Grandoni στον Ολυμπιακό Βόλου (gr) . Архів оригіналу за 21 agosto 2010. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  3. ESCLUSIVA TMW - Olympiakos Volos, finalmente si libera Grandoni (Italian) . TuttoMercatoWeb. 18 листопада 2010. Процитовано 18 листопада 2010.
  4. [недоступне посилання з febbraio 2018 — [http://www.sportingterni.it/Alessandro-Grandoni-forma-per-lo-Sporting-Terni.htm Alessandro Grandoni firma per lo Sporting Terni історія]] sportingterni.it
  5. Da Alex a Zambrotta: gli svincolati sportmediaset.mediaset.it
  6. [недоступне посилання з aprile 2018 — [http://www.futsalumbria.it/index.php?option=com_content&view=article&id=596:mercato-feriani-affida-la-panchina-del-massa-a-grandoni-mirco-fiorucci-al-perugia-c5&catid=39:in-primo-piano Mercato: Feriani affida la panchina del Massa a Grandoni історія]] futsalumbria.it
  7. [недоступне посилання з febbraio 2018 — [http://www.c5umbria.it/a-tutto-mercato/109-mercato/1164-massa-martana-via-grandoni-ecco-il-nuovo-mister-scatolini.html Massa Martana: Via Grandoni ecco il nuovo mister Scatolini історія]] futsalumbria.it
  8. Allenatori e raduni Squadre giovanili violachannel.tv
  9. Il tecnico della Primavera, Alessandro Grandoni: "Spero che Gattuso possa attingere dal vivaio" [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] Tuttopisa.it
  10. SERIE D, lo SCANDICCI cambia ancora: salta CIOFFI, arriva GRANDONI (Italian) . ToscanaGol. 28 листопада 2017. Процитовано 2 вересня 2018.
  11. Serie D girone E, play out: lo Scandicci ce la fa. Giù la Rignanese (Italian) . rsvn.it. 20 травня 2018. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  12. Il Savona ha ufficializzato il nuovo mister: è Alessandro Grandoni (Italian) . La Stampa. 14 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  13. а б в Плей-оф

Посилання