Ганс Єрта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:02, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ганс Єрта
швед. Hans Järta
Народився11 лютого 1774(1774-02-11)[1][2]
Näs kungsgårdd, Гедемура, Даларна, Швеція[1]
Помер6 квітня 1847(1847-04-06)[1] (73 роки)
Уппсала[d], Швеція[1]
ПохованняСтарий цвинтар Уппсалиd[3][4]
Країна Швеція[5]
Діяльністьполітик, державний службовець, письменник
Alma materУніверситет Уппсала (1791)
Галузьісторія
Посадаgovernor of Dalarna Countyd, Director-General of the National Archivesd і seat 9 of the Swedish Academyd
Науковий ступіньQ10543355? (1791)
ЧленствоШведська академія
Шведська королівська академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
ВійнаШведська революція 1809 року
РідHierta familyd
БатькоCarl Hiertad[1]
Брати, сестриLars Hiertad
У шлюбі зMaria Charlotta Lewisd[1]
ДітиCarl Thomas Järtad
Carl August Järtad
Fredrik Rutger Järtad
CMNS: Ганс Єрта у Вікісховищі

Ганс Єрта (швед. Hans Järta[a], 11 лютого 1774 — 6 квітня 1847) — шведський політик, чиновник, історик, науковий письменник. У молодості дотримувався радикальних ліберальних поглядів, потім перейшов на позиції поміркованого консерватизму.

Життєпис

Ганс Єрта народився в родині дворянина, що мав звання генерал-лейтенанта, був наймолодшою дитиною в сім'ї; вже в 1777 році, за дворянськими традиціями того часу, був зарахований до Даларнського полку у званні сержанта, а через два роки був підвищений до фенріка. Однак через кілька років після народження Ганса його батько помер, залишивши сім'ю в злиднях. На прохання матері прийомним батьком Ганса став друг сім'ї Юган Бек-Фрійс, який займав пост мера міста Фалун. У 1783 році він вступив до гімназії цього міста, а в 1787 році, не закінчивши середньої освіти, вступив до Уппсальського університету, де вивчав богослов'я, філологію та історію. У 1791 році отримав вчений ступінь[6].

Ще в студентські роки писав анонімні антиурядові памфлети; в 1792 році був серед учасників маскараду, на якому сталося вбивство короля Густава III, у зв'язку з чим був допитаний як свідок. Протягом 1790-х років служив секретарем спочатку в Міністерстві закордонних справ, потім в Міністерстві юстиції і в Апеляційному суді Свеаланда. У 1800 році був обраний до парламенту від Норрчепінгу, ставши одним з лідерів опозиції і виступаючи за скасування особливого податку bevillningstid, що традиційно справлявся в разі дефіциту бюджету ще з XIV століття; після відмови уряду від скасування податку офіційно відмовився від дворянського титулу, тоді ж взявши прізвище Єрта[7].

У 1808 році Ганс Єрта приєднався до групи змовників, які планували повалення короля Густава IV, і взяв активну участь у державному перевороті 1809 року. Після перевороту брав участь в написанні нової Конституції, будучи секретарем комісії з її розробки, і деякий час займав посаду міністра торгівлі і фінансів, але в 1811 році через розбіжності з приводу війни з Англією покинув уряд.

З 1812 по 1822 роки був губернатором лена Даларна, періодичні займаючи неоплачувані посади члена різних державних комісій. В 1819 році був обраний членом Шведської академії, у 1823—1824 роках, будучи до того часу консерватором, писав для часопису «Odalmannen» сатиричні статті, що висміюювали лібералізм. З 1825 року жив в Уппсалі, де утримував літературний салон і займався історичними і правовознавчими дослідженнями. У 1828 році був обраний членом Шведської королівської академії наук. У 1836 році отримав спадщину від померлого брата, в 1837 році переїхав до Стокгольма і зайняв неоплачувану посаду національного архіваріуса, яку формально обіймав до кінця життя, хоча останні сім років тяжко хворів.

Ганс Єрта виконав велику роботу з каталогізації національних архівів; у 1840 році повернувся до Уппсалу, деякий час працював у міському архіві, але потім відійшов від архівної роботи за станом здоров'я. В останні роки життя написав біографії Карла XII Густава Кронхельма, записані під диктовку його секретарем.

Похований Ганс Єрта на старому кладовищі Уппсали.

Як історик-правознавець поділяв погляди німецької історичної школи; в 1814 році увів до філософського обігу термін «organisk stat» (органічний стан). Найбільш відомі роботи: «Om Sveriges lärowerk» (Стокгольм, 1832); «Försok att framställa Svenska lagfarenhetens utbildning». В 1882—1883 роках були опубліковані його «Valda skrifter».

Примітки

  1. ↑ При народженні — Гірта після відмови в 1800 році від дворянського звання — Єрта
  1. ↑ а б в г д е Hans Järta — 1917.
  2. ↑ Husby kyrkoarkiv, Dalarnas län, Födelse- och dopböcker, SE/ULA/10414/C/5 (1751-1775), bildid: C0012825_00238
  3. ↑ https://www.svenskagravar.se/gravsatt/ad959589-e205-4145-aec9-2a801513495c — Svenskagravar.se.
  4. ↑ Hans Järta 1774–1847. Ämbetsman, politiker, författare. — (untranslated).
  5. ↑ LIBRIS — 2018.
  6. ↑ Landberg, Georg. Hans Järta. Svenskt biografiskt lexikon (швед.). Т. 20. Stockholm: Riksarkivet. с. 525—535. Процитовано 18 березня 2017.
  7. ↑ Anrep, Gabriel. Hans Hjerta, sedermera Järta. Svenska Adelns Ättartavlor (швед.). Т. 2. Stockholm. с. 268—269. Процитовано 18 березня 2017.

Література

  • Єрта, Ганс // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 дод).  — СПб., 1890—1907.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганс_Єрта&oldid=34602389