Демківці (Житомирський район)
село Демківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Любарська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040290180047484 |
Основні дані | |
Населення | 184 |
Площа | 7,637 км² |
Густота населення | 24,09 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13135[1] |
Телефонний код | +380 4147 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°55′01″ пн. ш. 27°37′39″ сх. д. / 49.91694° пн. ш. 27.62750° сх. д.Координати: 49°55′01″ пн. ш. 27°37′39″ сх. д. / 49.91694° пн. ш. 27.62750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
264 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Любарський р-н, Житомирська обл., 13101 |
Карта | |
Мапа | |
Де́мківці — село в Україні, у Любарському районі Житомирської області. Населення становить 184 осіб.
Історія
У 1906 році — село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 80 верст, від волості 6. Дворів 94, мешканців 468[2].
У 1928—54 роках — адміністративний центр Демковецької сільської ради Любарського району[3].
До 10 березня 2017 року село входило до складу Гізівщинської сільської ради Любарського району Житомирської області[4].
Примітки
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. http://resource.history.org.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 145. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Гізівщинська сільська рада Житомирська область, Любарський район. Верховна Рада України. Процитовано 29 серпня 2020.
Джерела
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
Посилання
|