Франк Нойбарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:29, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Франк Нойбарт
Франк Нойбарт
Франк Нойбарт
Франк Нойбарт у 1988 році
Особисті дані
Народження 29 липня 1962(1962-07-29) (61 рік)
  Гамбург, ФРН
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1980—1982 Німеччина «Конкордія» (Гамбург)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980–1982 Німеччина «Конкордія» (Гамбург) 65 (23)
1982–1996 Німеччина «Вердер» 317 (92)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1983 Німеччина ФРН U-21 4 (0)
1988 Німеччина ФРН (ол.) 1 (0)
1988 Німеччина ФРН 1 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1996–1999 Німеччина «Вердер» (мол.)
1999 Німеччина «Вердер» IIІ
1999–2002 Німеччина «Вердер» II
2002–2003 Німеччина «Шальке 04»
2004–2006 Німеччина «Гольштайн»
2007 Німеччина «Карл Цейс»
2010 Німеччина «Боргфельд»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 лютого 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 лютого 2018.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Франк Нойбарт (нім. Frank Neubarth, нар. 29 липня 1962, Гамбург) — німецький футболіст, нападник клубу «Вердер». По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

Народився 29 липня 1962 року в місті Гамбург. Вихованець футбольної школи клубу «Конкордія» з рідного міста. В цьому ж клубі і розпочав Нойбарт свою дорослу кар'єру, провівши два сезони у третьому за рівнем дивізіоні ФРН.

1982 року перейшов у «Вердер». Свій перший матч у Бундеслізі провів 18 вересня того ж року проти «Кельна» (1:2). Вже у своєму другому матчі ліги, через тиждень з «Кайзерслаутерном», він забив перший гол у вищому дивізіоні, а «Вердер» здобув перемогу 3:0. За весь сезон він забив 6 голів і був дублером пари основних форвардів Руді Феллер — Норберт Маєр. «Вердер» того сезону став віце-чемпіоном країни. Восени 1983 року він вже був основним гравцем бременського клубу і забив 13 голів у наступному сезоні. У 1985 та 1986 роках він знову став другим у Західній Німеччині, а у сезоні 1985/86 він забив 20 голів і встановив свій рекорд по голам в одному сезоні. Через рік він зазнав травми і зіграв лише 5 матчів ліги, але з 1987 року він знову виступав у основі «Вердера». У 1988 році він виграв свій перший титул чемпіона країни в кар'єрі. У 1991 році він виграв кубок ФРН, а у 1992 році «Вердер» виграв Кубок володарів Кубків, здолавши в фіналі «Монако» (2:0). У 1993 році Нойбарт став чемпіоном Німеччини, а в 1994 році здобув національний кубок, а в 1995 році — вчетверте у кар'єрі став віце-чемпіоном Бундесліги. Він закінчив свою футбольну кар'єру в 1996 році, загалом в Бундеслізі він зіграв в цілому 317 матчів і забив 97 голів.

Виступи за збірні

1983 року залучався до складу молодіжної збірної Німеччини. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах.

2 квітня 1988 року провів свій єдиний матч у складі національної збірної ФРН, вийшовши на заміну на 81 хвилині матчу з Аргентиною замість Дітера Екштайна[1].

Кар'єра тренера

Після закінчення ігрової кар'єри Нойбарт став тренером. З 1996 року по 9 січня 2002 року він працював у «Вердері» як тренер молодіжної, а потім дублюючої команди[2].

1 липня 2002 року став головним тренером команди «Шальке 04», де він замінив Губа Стевенса. З «Шальке» він закінчив сезон на 7 місці в Бундеслізі, після чого покинув клуб[3]. У липні 2004 року він став тренером у «Гольштайні»[4] і працював там до 2 жовтня 2006 року[5].

11 квітня 2007 року змінив Хейко Вебера у «Карл Цейсі»[6] керував командою у шести останніх матчів сезону 2006/07 і допоміг команді уникнути вильоту в Регіоналлігу. Після 5 матчів сезону 2007/08 року він був звільнений через погані результати[7].

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Боргфельд», головним тренером команди якого Франк Нойбарт був недовго у 2010 році. 25 травня 2011 року він оголосив про вихід на пенсію сказавши, що він закінчив з професійним футболом[8].

Згодом з листопада 2011 і до звільнення в квітні 2013 році був спортивним директором у «Ольденбурзі»[9].

Статистика виступів

Клубна статистика

Сезон Клуб Чемпіонат Матчів Голів
1980/81 Німеччина «Конкордія» (Гамбург) Оберліга Північ 31 9
1981/82 Німеччина «Конкордія» (Гамбург) Оберліга Північ 34 14
1982/83 Німеччина «Вердер» Бундесліга 18 6
1983/84 Німеччина «Вердер» Бундесліга 31 13
1984/85 Німеччина «Вердер» Бундесліга 31 14
1985/86 Німеччина «Вердер» Бундесліга 32 20
1986/87 Німеччина «Вердер» Бундесліга 5 0
1987/88 Німеччина «Вердер» Бундесліга 22 6
1988/89 Німеччина «Вердер» Бундесліга 27 13
1989/90 Німеччина «Вердер» Бундесліга 19 5
1990/91 Німеччина «Вердер» Бундесліга 23 5
1991/92 Німеччина «Вердер» Бундесліга 30 5
1992/93 Німеччина «Вердер» Бундесліга 19 3
1993/94 Німеччина «Вердер» Бундесліга 17 4
1994/95 Німеччина «Вердер» Бундесліга 28 2
1995/96 Німеччина «Вердер» Бундесліга 15 1

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — ФРН ФРН
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
02/04/1988 Берлін ФРН ФРН 1 – 0 Аргентина Аргентина Torneo Quattro Nazioni - Вийшов на заміну на 81-ій хвилині 81'
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення

«Вердер»: 1987–88, 1992–93
«Вердер»: 1990–91, 1993–94
«Вердер»: 1988, 1993, 1994
«Вердер»: 1991–1992

Примітки

  1. ↑ Spielstatistik Deutschland — Argentinien 1:0 (1:0) vom 2. April 1988 auf fussballdaten.de
  2. ↑ Werder Bremen II » Manager history. Worldfootball.net. Процитовано 15 жовтня 2014.
  3. ↑ FC Schalke 04. kicker.de (German) . kicker. Процитовано 15 жовтня 2014.
  4. ↑ Müller, Gerhard (26 лютого 2004). Vollmann als Übergangslösung (German) . kicker. Процитовано 15 жовтня 2014.
  5. ↑ "Störche" trennen sich von Neubarth (German) . kicker. 2 жовтня 2006. Процитовано 15 жовтня 2014.
  6. ↑ Frank Neubarth ist neuer Trainer des FC Carl Zeiss Jena auf blog.happyarts.de
  7. ↑ Neubarth weg - Carl Zeiss lässt sich Zeit. kicker. 20 вересня 2007. Процитовано 15 жовтня 2014.
  8. ↑ Bremer, Sven (25 травня 2011). Mit dem Profifußball abgeschlossen. Weser-Kurier. Процитовано 14 липня 2011.
  9. ↑ Janßen, Christoph (16 листопада 2011). Frank Neubarth neuer Sportlicher Leiter. RTL Regional. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 16 листопада 2011.

Посилання

«Шальке 04» – Тренери

Лудевіг (1925–27) · Візер (1928–29) · Отто (1929–30) · Соботтка (1930–31) · Зауервайн (1931–32) · Отто (1932–33) · Шмідт (1933–38) · Файст (1938–42) · Куцорра (1946–47) · Шефер (1947–48) · Лангль (1948) · Сватош (1948–49) · Шепан (1949–54) · Фрювірт (1954–59) · Лендьєль (1959–60) · Гавлічек (1960–64) · Лангнер (1964–67) · Мароцке (1967) · Брокер (1967–68) · Гутендорф (1968–70) · Чендич (1970–71) · Хорват (1971–75) · Меркель (1975–76) · Рауш (1976–77) · Масло (1977–78) · Хорват (1978–79) · Лорант (1979) · Швагер (1979–80) · Юсуфі (1980–81) · Редепеннінг / Ассауерв.о. (1981) · Гельд (1981–83) · Зундерманн (1983) · Фернер (1983–86) · Шафшталь (1986–87) · Франц (1987–88) · Фернер (1988–89) · Кремерсв.о. (1989) · Нойрурер (1989–90) · Фішерв.о. (1991) · Ристич (1991–92) · Фішерв.о. (1992) · Латтек (1992–93) · Шульте (1993) · Бергер (1993–96) · Нойв.о. (1996) · Стевенс (1996–2002) · Нойбарт (2002–03) · Вільмотсв.о. (2003) · Гайнкес (2003–04) · Ахтербергв.о. (2004) · Рангнік (2004–05) · Рекв.о. (2005–06) · Сломка (2006–08) · Бюскенс / Мюлдерв.о. (2008) · Рюттен (2008–09) · Бюскенс / Мюлдер / Рекв.о. (2009) · Магат (2009–11) · Айхкорнв.о. (2011) · Рангнік (2011) · Айхкорнв.о. (2011) · Стевенс (2011–12) · Келлер (2012–14) · Ді Маттео (2014–15) · Брайтенрайтер (2015–16) · Вайнцирль (2016–17) · Тедеско (2017–19) · Стевенсв.о. (2019) · Вагнер (2019–2020) · Баум (2020) · Стевенсв.о. (2020) · Гросс (2020–2021) · Граммозіс (2021–2022) · Бюскенсв.о. (2022) · Крамер (2022) · Кройтцерв.о. (2022–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франк_Нойбарт&oldid=34617659