Фахрудін Юсуфі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Фахрудін Юсуфі
Fahrudin Jusufi (1966).jpg
Юсуфі в травні 1966 року
Особові дані
Народження 8 грудня 1939(1939-12-08)[1] (79 років)
  Драгаш, Югославія
Зріст 177 см
Вага 72 кг
Громадянство Югославія СФРЮ
Позиція захисник
Професіональні клуби*
1957—1966 Югославія «Партизан» (Белград) 162 (1)
1966—1970 Німеччина «Айнтрахт» (Франкфурт) 111 (2)
1970—1972 Німеччина «Германія» (Вісбаден)
1972 Австрія «Дорнбірн 1913»
Національна збірна
1959—1967 Югославія Югославія 55 (0)
Тренерська діяльність**
1980—1981 Німеччина «Шальке 04»
1982—1985 Німеччина «Ваттеншайд 09»
1986—1987 Німеччина «Мюнхен 1860»
1987—1988 Югославія «Партизан» (Белград)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Фахрудін Юсуфі (сербохорв. Fahrudin Jusufi; нар. 8 грудня 1939, Драгаш) — югославський футболіст горанського походження, чемпіон Олімпійських ігор в Римі і срібний призер чемпіонату Європи 1960 року.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи белградського «Партизана», у складі «гробарів» дебютував в 1957 році, виступаючи на позиції захисника. У складі цього клубу чотири рази ставав чемпіоном Югославії, з командою дійшов до фіналу Кубка європейських чемпіонів 1965/66, в якому югославський клуб у впертій боротьбі поступився «Реалу».

У 1966 році комуністичний уряд Югославії дозволив Фахрудіну відправитися виступати в Західну Німеччину, і він підписав контракт з франкфуртським «Айнтрахтом». За 4 роки виступів він провів 111 матчів в рамках національного чемпіонату ФРН, але забив лише два голи. Юсуфі став одним з перших захисників, який підключався до атак команди. З 1970 по 1972 роки він виступав разом зі своїм співвітчизником Звезданом Чебинацем в команді Третьої ліги «Германія» з Вісбадена, перш ніж завершити свою ігрову кар'єру в 1972 році в австрійській команді «Дорнбірн».

У збірній[ред. | ред. код]

У складі збірної Югославії Фахрудін Юсуфі дебютував у віці 20 років і виступав на Олімпійських іграх в Римі, першому чемпіонаті Європи у Франції та першості світу в Чилі. На Олімпіаді в італійській столиці Юсуфі став олімпійським чемпіоном разом з іншими учасниками, а на першості Європи став срібним призером. Всього ж він провів 55 матчів за збірну Югославії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

З квітня 1980 по травень 1981 року Юсуфі був головним тренером «Шальке 04», потім провів три роки як наставник команди «Ваттеншайд 09» і один сезон у клубі «Мюнхен 1860». Останнім місцем роботи Юсуфі була робота тренером белградського «Партизана».

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Є син Саша, який також був професійним футболістом і виступав у Німеччині.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Юсуфі дуже не любить говорити про політику: в 1991 році він заявив, що югославські проблеми його не стосуються, оскільки він горанець за національністю і не може бути об'єктом переслідування на національному чи релігійному ґрунті[2].
  • Свого часу Юсуфі виступав у німецькому суді свідком на захист кримінального авторитета Любомира Магаша і навіть нібито готував для нього алібі[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. «Goranac sam. Ako to uopšte nekog i interesuje.» (in Serbo-Croatian) (issue 1338). Tempo (Serbia magazine). 16 October 1991. p. 14.
  3. Ljuba Zemunac — maneken smrti

Посилання[ред. | ред. код]