Ернст Куцорра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ернст Куцорра
Ернст Куцорра
Ернст Куцорра
Особисті дані
Народження 16 жовтня 1905(1905-10-16)
  Гельзенкірхен, Німеччина
Смерть 1 січня 1990(1990-01-01) (84 роки)
  Гельзенкірхен, Німеччина
Зріст 173 см
Вага 75 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1923–1950  «Шальке 04» 79 (48)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1927–1938  Німеччина 12 (7)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1935–1936  «Боруссія» (Дортмунд)
1942–1944  «Еркеншвік»
1946–1947  «Шальке 04»
Звання, нагороди
Нагороди
кавалерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Орден «За заслуги перед землею Північний Рейн-Вестфалія»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ернст Куцорра (нім. Ernst Kuzorra, нар. 16 жовтня 1905, Гельзенкірхен — пом. 1 січня 1990, Гельзенкірхен) — німецький футболіст, напівсередній або центральний нападник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині шахтаря Карла Куцорри і його дружини Берти. У 1919 році прийшов до футбольної школи «Шальке 04». За основний склад дебютував у сімнадцять років — 22 квітня 1923 року. Гельзенкірхенський клуб поступово почав набирати оберти і на початку 30-х років став одноосібним лідером німецького футболу.

Той час вважається золотою ерою в історії «Шальке 04». Атлетичний, технічний і результативний нападник був одним з найяскравіших представників тїєї команди, що грала в короткий пас, з швидким переміщенням гравців та м'яча, зі зміною позицій і постійними забіганнями футболістів у вільний простір. За свій стиль гри «Шальке 04» прозвали «Дзигою» (нім. «Schalker Kreisel»).

1934 року забив вирішальний гол у фіналі першості Німеччини і його команда вперше в своїй історії здобула чемпіонський титул. Брав участь у дев'яти фіналах національних чемпіонатів і п'яти розіграшів кубка Німеччини. Сім з них завершилися перемогами гельзенкірхенського клубу. Тривалий час був капітаном команди.

Перший представник гельзенкірхенського клубу в національній збірній. Дебютував 20 листопада 1927 року у Кельні, проти збірної Нідерландів. Гра завершилася нічиєю — 2:2. Наступного року їздив на Олімпійські ігри до Антверпена, але за перебігом подій у поєдинках з швейцарцями і уругвайцями спостерігав з лави запасних[1]. 23 вересня забив перший гол за команду Німеччини, в Осло — господарям поля.

Збірна Отто Нерца грала в англійській, силовій манері, яка відрізнялася від технічного і комбінаційного «Шальке 04». Тому і лідеру клуба, майже не знаходилося місця в головній команді країни. Найбільш вдалим був 1930 рік: у матчі проти швейцарців відзначився хет-триком і грав проти команди англійських професіоналів на чолі з Девідом Джеком, Джо Бредфордом[en] і Віком Вотсоном (нічия 3:3).

Разом з іншою легендою гельзенкірхенців, Фріцом Шепаном, провів у збірній один матч — 27 вересня 1931 року[2]. В Ганновері перемогли команду Данії з рахунком 4:2 (голи забивали: Гофманн[en] (3), Куцорра — Нільссон, Йоргенсен).

Найкращий бомбардир клубу в офіційних іграх — 265 голів (приблизно в 350 матчах). Останній матч провів 12 листопада 1950 року проти бразильського «Атлетіко Мінейро». На той час йому виповнилося 45 років; 27,5 з яких він захищав кольори «Шальке 04».

В сезоні 1935/36 очолював дортмундську «Боруссію». З 1942 по 1946 рік очолював команду «Еркеншвік», протягом сезону був граючим наставником «Шальке 04» (1946/47). 1970 року, вдруге став головним тренером гельзеннкірхенців, але цього разу фіктивно, лише на папері: у югослава Слободана Цендича не було відповідної ліцензії. У 1976 році займав посаду віце-президента.

Був власником тютюнової фабрики і лотерейної крамниці. З 1985 року — почесний громадянин міста Гельзенкірхен.

Ернст Куцорра і Фріц Шепан вважаються найкращими футболістами «Шальке 04» першої половини 20-го століття[1][3][4]. Його сестра, Еліс Куцорра, 1931 року одружилася з Шепаном.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Шальке 04»: 1934, 1935, 1937, 1939, 1940, 1942
«Шальке 04»: 1937

Статистика[ред. | ред. код]

Загальний огляд ігрової кар'єри:

Ігри Голи
Збірна Німеччини 12 7
Чемпіонат Німеччини 79 48
Регіональна ліга 144[5]
Кубок Німеччини 39 26
Всього 225

Участь у фіналах національних турнірів:

Сезон Турнір Переможець Рахунок Фіналіст Автори голів
1933 чемпіонат «Фортуна» 3:0 «Шальке 04» Зволановскі, Мель, Гохгесанг
1934 чемпіонат «Шальке 04» 2:1 «Нюрнберг» Шепан, Куцорра — Фрідель
1935 чемпіонат «Шальке 04» 6:4 «Штутгарт» Урбан[de], Пертген (3), Геллеш, Кальвіцкі — Бекле (2), Кох, Руц
кубок «Нюрнберг» 2:0 «Шальке 04» Айбергер, Фрідель
1936 кубок «Лейпциг» 2:1 «Шальке 04» Май, Габріель — Кальвіцкі[de]
1937 чемпіонат «Шальке 04» 2:0 «Нюрнберг» Кальвіцкі, Пертген
кубок «Шальке 04» 2:1 «Фортуна» Кальвіцкі, Шепан — Янес
1938 чемпіонат «Ганновер 96» 3:3 «Шальке 04» Р. Менг, Геллеш (а/г), Е. Менг — Пертген (2), Кальвіцкі
«Ганновер 96» 4:3 «Шальке 04» Р. Менг (2), Якобс, Е. Менг — Куцорра (2), Шепан
1939 чемпіонат «Шальке 04» 9:0 «Адміра» Кальвіцкі (5), Урбан, Тібульскі, Куцорра, Шепан
1940 чемпіонат «Шальке 04» 1:0 «Дрезднер» Кальвіцкі
1941 чемпіонат «Рапід» 4:3 «Шальке 04» Шорс, Біндер (3) — Гінц (2), Еппенгофф[de]
кубок «Дрезднер» 2:1 «Шальке 04» Куглер, Карстенс — Куцорра
1942 чемпіонат «Шальке 04» 2:0 «Ферст Вієнна» Кальвіцкі, Шепан
кубок «Мюнхен 1860» 2:0 «Шальке 04» Вілімовський, Шмідгубер

Статистика виступів у національній збірній:[6]

Рік Ігри Голи
1927 1 0
1928 2 1
1930 2 3
1931 2 1
1932 3 0
1936 1 2
1938 1 0
Всього 12 7

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия / А. В. Савин. — Москва: Эксмо, 2007.- С.346: ил.-ISBN 978-5-699-22359-6
  2. ↑ Шахов Андрей. Любимая команда Адольфа Шикльгрубера. // «Футбол», спецвыпуск № 1 (33) — Киев: «Укрполиграфмедиа», 2005. — С.10.
  3. ↑ Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия / А. В. Савин. — Москва: Эксмо, 2007.- С.706: ил.-ISBN 978-5-699-22359-6
  4. ↑ Кобальтова десятка [1]
  5. ↑ Fußball-Torjägerstatistik Deutschland [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (нім.) Goal scorer statistics Germany, author: Walter Grüber, published: 2011, accessed: 21 December 2015
  6. ↑ Статистика виступів у національній збірній [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті RSSSF (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Ернст Куцорра на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  • Профіль (анг.) . EU-Football.info. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 9 липня 2017.
  • Ернст Куцорра на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
в Гелар • в Штульфаут • в Венторф • з Баєр • з Гайдкамп • з Куттерер • з Вебер • пз Грубер • пз Кальб • пз Кнепфле • пз Ляйнбергер • пз Мюллер • пз Нагельшміц • пз Райннман • н Альбрехт • н Л. Гофманн • н Р. Гофманн • н Горн • н Горнауер • н Куцорра • н Петтінгер • н Шмітт • Тренер: Отто Нерц
Німеччина

Куцоррав.о. (1935–36) · Телен (1936) · Сватош (1936–39) · Зевчич (1939) · Телен (1946) · Фабра (1946–48) · Гавлічек (1948–50) · Кречманн (1950–51) · Шмідт (1951–55) · Шнайдер (1955–57) · Таухерт (1957–58) · Меркель (1958–61) · Еппенгофф (1961–65) · Мультгауп (1965–66) · Мурах (1966–68) · Пфауль (1968) · Шнайдер (1968–69) · Ліндеманн (1969–70) · Віцлер (1970–71) · Бурденскі (1972) · Брюггеманн (1972) · Міхаллек (1972–73) · Куррат (1973) · Бедл (1973–74) · Куррат (1974) · Кнефлер (1974–76) · Буц (1976) · Рехагель (1976–78) · Рюль (1978–79) · Масло (1979) · Латтек (1979–81) · Бок (1981) · Зебець (1981–82) · Фельдкамп (1982–83) · Вітте (1983) · Масло (1983) · Віттев.о. (1983) · Тіппенгауер (1983) · Франц (1983–84) · Конецка (1984) · Зафтіг (1984в.о.) · Ріббек (1984–85) · Чернаї (1985–86) · Зафтіг (1986–88) · Кеппель (1988–91) · Гітцфельд (1991–97) · Скала (1997–98) · Скіббе (1998–2000) · Краусс (2000) · Латтекв.о. (2000) · Заммер (2000–04) · ван Марвейк (2004–06) · Ребер (2006–07) · Долль (2007–08) · Клопп (2008–15) · Тухель (2015–17) · Бош (2017) · Штегер (2017–18) · Фавр (2018–20) · Терзичв.о. (2020–2021) · Розе (2021–2022) · Терзич (2022–)

«Шальке 04» – Тренери

Лудевіг (1925–27) · Візер (1928–29) · Отто (1929–30) · Соботтка (1930–31) · Зауервайн (1931–32) · Отто (1932–33) · Шмідт (1933–38) · Файст (1938–42) · Куцорра (1946–47) · Шефер (1947–48) · Лангль (1948) · Сватош (1948–49) · Шепан (1949–54) · Фрювірт (1954–59) · Лендьєль (1959–60) · Гавлічек (1960–64) · Лангнер (1964–67) · Мароцке (1967) · Брокер (1967–68) · Гутендорф (1968–70) · Чендич (1970–71) · Хорват (1971–75) · Меркель (1975–76) · Рауш (1976–77) · Масло (1977–78) · Хорват (1978–79) · Лорант (1979) · Швагер (1979–80) · Юсуфі (1980–81) · Редепеннінг / Ассауерв.о. (1981) · Гельд (1981–83) · Зундерманн (1983) · Фернер (1983–86) · Шафшталь (1986–87) · Франц (1987–88) · Фернер (1988–89) · Кремерсв.о. (1989) · Нойрурер (1989–90) · Фішерв.о. (1991) · Ристич (1991–92) · Фішерв.о. (1992) · Латтек (1992–93) · Шульте (1993) · Бергер (1993–96) · Нойв.о. (1996) · Стевенс (1996–2002) · Нойбарт (2002–03) · Вільмотсв.о. (2003) · Гайнкес (2003–04) · Ахтербергв.о. (2004) · Рангнік (2004–05) · Рекв.о. (2005–06) · Сломка (2006–08) · Бюскенс / Мюлдерв.о. (2008) · Рюттен (2008–09) · Бюскенс / Мюлдер / Рекв.о. (2009) · Магат (2009–11) · Айхкорнв.о. (2011) · Рангнік (2011) · Айхкорнв.о. (2011) · Стевенс (2011–12) · Келлер (2012–14) · Ді Маттео (2014–15) · Брайтенрайтер (2015–16) · Вайнцирль (2016–17) · Тедеско (2017–19) · Стевенсв.о. (2019) · Вагнер (2019–2020) · Баум (2020) · Стевенсв.о. (2020) · Гросс (2020–2021) · Граммозіс (2021–2022) · Бюскенсв.о. (2022) · Крамер (2022) · Кройтцерв.о. (2022–)

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ернст_Куцорра&oldid=38180276