Маріка королівська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:41, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріка королівська
Самець королівської маріки
Самець королівської маріки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка королівська
Cinnyris regius
Reichenow, 1893
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Cinnyris regia Reichenow, 1893
Nectarinia regia (Reichenow, 1893)
Посилання
Вікісховище: Cinnyris regius
Віківиди: Cinnyris regius
ITIS: 916428
МСОП: 22717927
NCBI: 1917282

Ма́ріка королівська[2] (Cinnyris regius) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в регіоні Африканських Великих озер.

Опис

Самець королівської маріки (підвид C. r. regius, Національний парк Бірунга)

Довжина птаха становить 11 см, вага 6 г. У дорослого самця голова і верхня частина тіла зелені. металево-блискучі. Крила і хвіст темні, нижня частина тіла яскраво-червона, боки яскраво-жовті. Очі темні, дзьоб і лапи чорні. Забарвлення самичок тьмяніше, верхня частина тіла у них оливково-зелена, нижня частина тіла яскраво-жовта[3].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія

Королівські маріки живуть у вологих гірських тропічних лісах Альбертинського рифту[en], в чагарникових і бамбукових заростях. Зустрічаються на висоті від 1500 до 3100 м над рівнем моря. Живляться нектаром, комахами і павуками. Гніздо мішечкоподібне з бічним входом, робиться з трави і лишайників, скріплюється за допомогою павутиння. В кладці 2-3 білуватих або блакитнуватих яйця. Інкубаційний період триває 13-15 днів. Пташенята покидають гніздо через 14–19 днів після вилуплення. За ними доглядають і самички, і самці.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Cinnyris regius.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing. с. 274. ISBN 978-1-4081-3568-6.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 грудня 2021.