Фернандо Маріас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:59, 14 лютого 2022, створена KrBot (обговорення | внесок) (видалення шаблону {{Нещодавно помер}}, що був встановлений 7 днів тому)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маріас.
Фернандо Маріас
Ім'я при народженніісп. Fernando Marías Amondo
Народився13 червня 1958(1958-06-13)
Більбао, Країна Басків, Іспанія
Помер5 лютого 2022(2022-02-05)[1] (63 роки)
Мадрид, Іспанія
Країна Іспанія
Діяльністьписьменник, сценарист, прозаїк-романіст
Галузьтворче та професійне письмоd[2] і Іспанська література[2]
Знання мовіспанська[2][3]
Брати, сестриLuis Maríasd
Нагороди
IMDbID 1093711
Сайтfernandomarias.com

Фернандо Маріас (ісп. Fernando Marías; 13 червня 1958, Більбао — 5 лютого 2022, Мадрид) — іспанський письменник та сценарист.

Життєпис

Фернандо Маріас Амондо народився 13 червня 1958 року у Більбао, Біская. 1975 року переїхав до Мадрида з наміром вивчати кінематографію. 1990 року вийшов його дебютний роман «Чарівне світло», удостоєний премії міста Барбасте. У 1995—1997 роках спільно з Хуаном Басом виступив сценаристом псевдодокументального серіалу «Приховані сторінки історії», пізніше переробленого ними у збірку оповідань. 2001 року за роман «Дитя полковників» отримав премію Надаля. Тоді ж створив сценарії для фільмів «Друге ім'я» (2001, реж. Пако Пласа) та «Чарівне світло» (2002, реж. Мігель Ермосо) за власним романом, — стрічка отримала низку нагород, в тому числі Гран-прі Московського кінофестивалю, а також принесла йому номінацію на премію Гойя за найкращий адаптований сценарій 2003 року.

2006 року удостоєний Національної премії у галузі дитячої та юнацької літератури за роман «Де закінчується небо» (2005).

2012 року вийшов кінофільм «Загарбник» (реж. Даніель Карпарсоро), екранізація однойменного роману (2003) Маріаса.

2015 року отримав премію Бібліотеки Бреве за роман «Острів батька».

Фернандо Маріас помер 5 лютого 2022 року у Мадриді від автоімунного гепатиту в віці 63-х років[4].

Бібліографія

Романи

  • Чарівне світло / La luz prodigiosa (1990)
  • Я помру сьогодні ввечері / Esta noche moriré (1992)
  • Дитя полковників / El niño de los coroneles (2001)
  • Загарбник / Invasor (2003)
  • Жінка з сірими крилами / La mujer de las alas grises (2003)
  • Світ закінчується щодня / El mundo se acaba todos los días (2005)
  • Де закінчується небо / Cielo abajo (2005)
  • Зараз і багдадський книготорговець / Zara y el librero de Bagdad (2008)
  • Вся любов і майже вся смерть / Todo el amor y casi toda la muerte (2010)
  • Рухи тиші / El silencio se mueve (2010)
  • Острів батька / La isla del padre (2015)
  • Спали цю книгу / Arde este libro (2021)

Інше

  • Приховані сторінки історії / Páginas ocultas de la Historia (1997, у співавторстві з Хуаном Басом)

Сценарії

  • Друге ім'я / El segundo nombre (2001)
  • Чарівне світло / La luz prodigiosa (2002)

Визнання

  • 1990 — Премія міста Барбасте (Чарівне світло).
  • 2001 — Премія Надаля (Дитя полковників).
  • 2005 — Премія Дульсе Чакон (Загарбник).
  • 2005 — Премія Аная (Де закінчується небо).
  • 2005 — Премія Ateneo de Sevilla (Світ закінчується щодня).
  • 2006 — Національна премія у галузі дитячої та юнацької літератури (Де закінчується небо).
  • 2008 — Премія Gran Angular у галузі молодіжної літератури (Зара і багдадський книготорговець).
  • 2010 — Премія Primavera (Вся любов і майже вся смерть).
  • 2015 — Премія Бібліотеки Бреве (Острів батька).

Примітки

  1. ↑ а б https://www.larazon.es/cultura/literatura/20220206/m325flsyz5bs5gay3da3scoypa.html
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Premio Nadal de Novela
  4. ↑ https://www.eitb.eus/es/radio/radio-euskadi/programas/mas-que-palabras/detalle/8633434/espido-freire-y-pedro-ugarte-ante-fallecimiento-de-fernando-marias/

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фернандо_Маріас&oldid=34637681