Країна Басків

Країна Басків
ісп. Comunidad Autónoma del País Vasco баск. Euskal Autonomia Erkidegoa
Герб Країни Басків Прапор Країни Басків
Столиця	Віторія-Гастейс
Країна	Іспанія
Країна	Іспанія
Межує з: сусідні адмінодиниці Наварра, Ла-Ріоха, Кантабрія, Кастилія і Леон, Нова Аквітанія ?
Офіційна мова	іспанська баскська
Населення
- повне	2,12 млн чол. (2005)
- густота	293,73
Етнікон	ірл. Bascach, ісп. vasco, ісп. vasca і кінар. Basko
Площа
- повна	7 234 км²
Висота
- максимальна	1551 м (Aketegid)
- мінімальна	876 м
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Статус автономії	24 жовтня 1979 року
Губернатор	Iñigo Urkullu Renteriad
Сенаторів	15
Депутатів	19
Вебсайт	euskadi.eus
Код ISO 3166-2	PV
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Країна Басків

Краї́на Ба́сків, Евска́ді, Баско́нія (баск. Euskadi, [eus̺kadi]; баск. Euskal Autonomia Erkidegoa, ісп. Comunidad Autónoma del País Vasco або ісп. País Vasco) — автономна спільнота в Іспанії, на узбережжі Біскайської затоки. Площа автономії становить 7 234 км²; населення — 2,12 млн чол. (2005). Столиця — Віторія-Гастейс, найбільше місто — Більбао.

Басконія

Країною Басків також називається Басконія, історико-культурний регіон на заході Піренеїв, розділений франко-іспанським кордоном, батьківщина народу басків. Іспанська частина Басконії, або іспанська Країна Басків складається з автономної спільноти «Країна Басків» на заході і «Наварри» на сході.

Природа

Кантабрійські гори (Баскські гори) (вис. 1 000-1 500 м) перетинають Країну Басків із заходу на схід. Погорбована узбережна смуга порізана численними затоками і бухтами. Клімат вологий, морський. Річки короткі, повноводні. На схилах гір широколистяні ліси.

Історія

Із II ст. до н. е. до першої половини V ст. Країна Басків була під владою Риму, в V-VII ст. — вестготів. Під час арабського завоювання Піренейського півострова (8 століття) Країна басків лишилася самостійною. У 14 столітті ввійшла до складу Кастилії, зберігши деякі вільності (фуероси: визначення розмірів мита, податків тощо). Із кінця XIX ст. в Країні Басків почав зростати робітничий і національно-демократичний рух. Після перемоги Народного фронту (1936) іспанські кортеси (парламент) прийняли ухвалу про автономний статус області, але уряд Франко цю ухвалу ліквідував.

Адміністративний поділ

Мапа Країни Басків

Мапа Басконії із провінціями.

   Країна Басків

   Наварра

   Північна Країна Басків

Баскська автономія складається з трьох провінцій:

• Алава або Араба (баск. Araba, ісп. Álava), столиця Віторія-Гастейс. Віторія є також столицею автономної спільноти Країна Басків.
• Біская (баск. Bizkaia, ісп. Vizcaya), столиця Більбао.
• Гіпускоа (баск. Gipuzkoa, ісп. Guipúzcoa), столиця Сан-Себастьян.
• На території автономії є також два анклави, які часто включають до складу Баскських земель.:
  • Тревіньйо (площа 280 км²) на території Алави, що належить адміністративно автономній спільноті Кастилія-і-Леон
  • Вальє-де-Вільяверде (площа 20 км²) на території Біскаї, що належить до Кантабрії.

Господарство

Північна частина області — економічно розвинутий район: чорна металургія, важке машинобудування, воєнні, хімічні, текстильні, рибоконсервні підприємства. Область дає 1/3 видобутку залізної руди, близько 2/3 продукції чорної металургії Іспанії. Південь — внутрішня частина області — відсталий аграрний район. У сільському господарстві області переважає тваринництво м'ясо-молочного напряму. Землеробство має другорядне значення — власним хлібом Країна басків себе не забезпечує.

Вирощують кукурудзу, картоплю, бобові. Розвинуті садівництво, рибальство.

Залізниці сполучають область із різними районами Іспанії, з Францією, Португалією.

Порти — Більбао, Сан-Себастьян, Пасахес.

Політика

Політичні партії:

• Баскська націоналістична партія (EAJ-PNV),
• Соціалістична партія (PSE-EE/PSOE),
• Народна партія (PP),
• Аралар (Aralar),
• Солідарність Басків (EA),
• Ezker Batua (EB-B),
• Союз, прогрес і демократія (UPyD),
• «Демократія 3 мільйони» (D3M).

Інше

Популярні видання Країни Басків: «Gara» та «Berria».

У Країни Басків є власний гімн.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Костянтин Тищенко. Найдовша мовна й культурна традиція в Європі: баски