Фортеця Авранло
| Фортеця Авранло | |
|---|---|
| |
41°39′44.950000099603″ пн. ш. 43°53′2.5700000992054″ сх. д. / 41.66249° пн. ш. 43.88405° сх. д. | |
| Тип | фортеця |
| Статус спадщини | Культурна пам'ятка національного значення Грузіїd |
| Країна |  Грузія |
| Розташування | Цалкський муніципалітет |
| Висота н.р.м. | 1640 м |
| Засновано | 1 тисячоліття до н. е. |
  Фортеця Авранло (Грузія) | |
 | |
Фортеця Авранло (груз. ავრანლოს ციხე, трансліт. tr) — мегалітична споруда бронзової доби в Цалському муніципалітеті центрально-південного грузинського мхаре Квемо-Картлі. Циклопічна кладка, побудована з плоских каменів з використанням техніки сухої кладки, знаходиться 0,5 км на північний захід від однойменного села, на лівому березі річки Храмі, 35 км від міста Цалка, на 1640 м над рівнем моря. Фортеця датується останньою чвертю 1 тисячоліття до н. е.[1][2]
Архітектура
Авранло — це мегалітичний комплекс, побудований з трьох ярусів терас з видом на каньйон річки. Найнижчий ярус, що знаходиться у підніжжі гори, складається з напівкруглої стіни довжиною приблизно 80 метрів, яка місцями досягає висоти 3 метрів. Комплекс має одну браму, висотою 1,9 м і шириною 1,75 м, яка перекрита монолітом завдовжки 2,2 м і шириною 1,8 м. Великі камені розкидані в інших місцях. Між цією стіною і горою знаходиться невелика середньовічна християнська церква та кілька печер поблизу, які разом називають монастирем Абібос.[1][2]
Другий та третій яруси — справжні «циклопічні» споруди, які облаштовані незвичним способом і побудовані з великих каменів та з використанням техніки сухої кладки. Третій, найвищий ярус, знаходиться на вершині гори. Він має прямокутний основу, довжиною 25 м і шириною 18 м, стіни мають товщину 3-4 м. Конструкція значно пошкоджена, і багато її частин було знищено.
Археологія
Під час археологічних розкопок 1998 року археологічна експедиція знайшла артефакти періоду палеоліту і бронзової доби. Розкопки проводилися на східному краю Цалського плато на північний захід від Авранло.[2] Археологічні розкопки на прилеглих полях у 2006 році, на північ від мегалітичної фортеці, дозволили розкопати поселення типу кура-аракської культури і некрополь, що датуються XII—XI століттями до н. е.[1][2] Матеріали давньої кама'яної доби були знайдені на територіях прилеглих до сіл Авранло, Санта і Бешташені. Крім того, під час археологічних розкопок в Авранло були знайдені артефакти періодів палеоліту, мезоліту і неоліту.[2]
Фортеця внесена до списку Культурних пам'яток національного значення Грузії у 2007 році.[3] У вересні 2019 року органами культури Грузії було розпочато багаторічний археологічний дослідницький проєкт для подальшого вивчення та збереження мегалітичних комплексів країни, в тому числі в Абулі, Шаорі, Авранло та Самебі.[4]
Примітки
- ↑ а б в ავრანლოს (თეზი) ციკლოპური ციხე [Avranlo cyclopean fortress] (груз.). კულტურული მემკვიდრეობის გის პორტალი [GIS-portal of Cultural Heritage of Georgia]. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
- ↑ а б в г д Narimanishvili, Goderdzi; Amiranashvili, Juansher; Kvachadze, Marine; Shanshashvili, Nino (2010). Archaeological sites at Avranlo. У Gamkrelidze, Gela; Vickers, Michael (ред.). Rescue archaeology in Georgia: The Baku-Tblisi-Ceyhan and South Caucasian pipelines (PDF). Tbilisi: Georgian National Museum. с. 74, 381—409. ISBN 978-99940-980-4-0.
- ↑ List of Immovable Cultural Monuments (PDF) (груз.). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Peikrishvili, Tako (5 вересня 2019). აბულისა და შაორის ციკლოპურ ნაგებობებს არქეოლოგები შეისწავლიან. samkhretis karibche (груз.). Процитовано 5 вересня 2019.