Інститут книги
Шаблон:Картка:Інститут Інститут книги (пол. Instytut Książki) — національний заклад культури, головною метою його діяльності є популяризація книг зокрема й читання загалом, а також пропаганда польської літератури та мови у світі. З 1 квітня 2010 року Інститут книги займається ще й публікацією часописів про меценатство та про національну спадщину[1].
Історія
Інститут книги був відкритий 11 січня 2004 року в Кракові на вул. Щепанській, створення якої було ініційовано міністром культури Вальдемаром Добровським. У 2006 році було створено варшавську філію Інституту книги[2].
До 1 квітня 2016 року директором Інституту книги був Ґжеґож Ґауден[3][4]. 4 квітня 2016 року на цю посаду був призначений Даріуш Яворський[5]. Кшиштоф Келер став заступником директора[6].
Премія Трансатлантика
З 2005 року Інститут книги фінансує премію «Трансатлантика» у розмірі 10 тисяч євро, нею нагороджуються видатні перекладачі польської літератури. Переможці:
- 2005: Генрік Береска
- 2006: Андерс Бодеґард
- 2007: Альбрехт Лемпп
- 2008: Ксенія Старосєльська
- 2009: Бісерка Раджчич
- 2010: П'єтро Марчесані
- 2011: Власта Дворжачкова
- 2012: Yi Lijun
- 2013: Кароль Лесман
- 2014: Білл Джонстон
- 2015: Лоуренс Дівр
- 2016: Костянтин Гембашу
- 2017: Лайош Пальфальві
- 2018: Антонія Ллойд-Джонс[7]
- 2019: Гендрік Ліндепуу[8]
Примітки
- ↑ O nas.
- ↑ Інститут книги у Кракові «Платформа»
- ↑ Komunikat.
- ↑ Юлія Кушнір (20 вересня 2016). Ґжеґож Ґауден: Інститут книги має показати, що українська література не виникла 5 років тому. Українська правда. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ Komunikat.
- ↑ Czy wicedyrektor Instytutu Książki ośmieszył się w Londynie? Krzysztof Koehler dla Onet Kultura: uważam, że to zarzut demagogiczny. 27 listopada 2016.
- ↑ Brytyjska tłumaczka Antonia Lloyd-Jones otrzymała nagrodę Transatlantyk (пол.), архів оригіналу за 22 лютого 2019, процитовано 7 вересня 2019
- ↑ Hendrik Lindepuu laureatem Nagrody Transatlantyk (пол.)
Посилання
- Офіційний сайт(пол.)
|
