Щетинкохвіст перлистий
| Щетинкохвіст перлистий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Margarornis squamiger (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) | ||||||||||||||||
 Ареал поширення виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Anabates squamiger | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Щетинкохві́ст перлистий[2] (Margarornis squamiger) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах.
Опис
Довжина птаха становить 15-16 см, вага 14-19 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева. Горло біле, над очима білі "брови". Нижня частина тіла оливково-коричнева, рясно поцяткована білими плямками. Хвіст довгий, східчастий, закінчується шипами — виступами стрижнів стернових пер.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- M. s. perlatus (Lesson, R, 1844) — Сьєрра-де-Періха, Кордильєра-де-Мерида на заході Венесуели, Колумбійські Анди (всі три хребти), Анди в Еквадорі та на півночі Перу (на південь до річки Мараньйон в регіонах П'юра та Кахамарка);
- M. s. peruvianus Cory, 1913 — Перуанські Анди (на південь від Мараньйону, від південної Кахамарки і Амазонасу на південь до Куско);
- M. s. squamiger (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) — Анди на півдні Перу (Пуно) та в Болівії, спостерігався також на північному заході Аргентини (Сальта).
Поширення і екологія
Перлисті щетинкохвости мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах Анд. Зустрічаються на висоті від 1500 до 3800 м над рівнем моря.
Поведінка
Перлисті щетинкохвости зустрічаються поодинці, парами, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно комахами, яких шукають серед моху і епіфітів в середньому і верхньому ярусах лісу. Гнізда кулеподібні з бічним входом.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Margarornis squamiger.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |