Басань (село)
село Басань | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Запорізька область | ||
Район | Пологівський | ||
Рада | Басанська сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA23100190040037328 | ||
Облікова картка | Басань | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1790 | ||
Населення | 1422 | ||
Площа | 8,864 км² | ||
Густота населення | 160,42 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 70643 | ||
Телефонний код | +380 6165 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 47°23′36″ пн. ш. 36°9′39″ сх. д. / 47.39333° пн. ш. 36.16083° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
148 м | ||
Водойми | р. Токмачка | ||
Відстань до районного центру |
12 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 70643, с. Басань, вул. Центральна, 337; тел.3-66-31 ,3-66-02 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Баса́нь — село в Україні, у Пологівському районі Запорізької області. Населення становить 1422 осіб. Орган місцевого самоврядування — Басанська сільська рада.
Географія
Село Басань знаходиться на березі річки Мала Токмачка, вище за течією примикає село Семенівка, нижче за течією примикає село Тарасівка. Примикає до села Шевченкове. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Через село проходить автомобільна дорога Т 0401.
Історія
Басань заснована 1790 козаками-переселенцями зі Старої Басані — тепер Бобровицького району Чернігівської області.
За переписом 1897 року кількість мешканців становила 5595 осіб (2791 чоловічої статі та 2804 — жіночої), з яких 5542 — православної віри[1].
З 1917 — у складі УНР.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 198 жителів села[2].
Після 70-річного періоду російської комуністичної окупації — знову у складі держави Україна.
Герб Басанської сільської ради
На синьому полі — золота бджола на золотих сотах, правіше від неї — керамічний глечик, з якого ллється вода. На золотому полі під бджолою — герб Кальміутської Паланки.
Бджола — то працьовитість, а ще чистий степ, пишні трави й квіти. Глечик вказує на поклади керамічної глини, а ще він є символом злагоди. Вода, що витікає з глечика — басанська, з чудовими властивостями, вода — це джерело життя.
Герб Кальміутської Паланки говорить про те, що в селі було багато козаків, навіть надовго збереглися козацькі традиції й назви. Герб увінчаний короною із золотих колосків, що вказує на сільський характер поселення.
Див. також
Примітки
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Басань. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
Посилання
- Погода в селі Басань
- Історія міст і сіл УРСР / Гол. ред. Тронько П. Т., том 8, Запорізька область (1970)
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |