Іспас
| село Іспас | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Вижницький район |
| Громада | Вижницька міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 5625 |
| Поштовий індекс | 59222 |
| Телефонний код | +380 3730 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°17′55″ пн. ш. 25°16′23″ сх. д. / 48.29861° пн. ш. 25.27306° сх. д.Координати: 48°17′55″ пн. ш. 25°16′23″ сх. д. / 48.29861° пн. ш. 25.27306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
325 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59222, Чернівецька область, Вижницький район, с.Іспас |
| Карта | |
  Іспас | |
 Іспас | |
| Мапа | |
| |
|
| |
І́спас — село у Вижницькій міській громаді Вижницького району Чернівецької області України. Розташоване на мальовничому березі річки Черемош.
Історія села
На початку минулого століття в селі мешкало понад дві тисячі осіб, що за тогочасними мірками було значущою цифрою. Переселенців приваблювало вигідне розміщення Іспасу на шляху із Чернівців до Вижниці і далі — на Галичину, яка до війни була у складі іншої держави. Крім українців, в Іспасі мешкали родини румунів, поляків, євреїв та вірменів.
У липні 1941 року місцеві «кузисти» (від назви пронацистської організації «Кузі») вчинили криваву бійню в сусідніх з Іспасом селах Мілієво та Банилів, де були винищені місцеві євреї. Те саме мало статися і в Іспасі, проте місцеві жителі не допустили розправи. Всі 15 єврейських родин села було врятовано: заради порятунку 100 осіб ризикували власним життям дві тисячі мешканців Іспаса.
Міжнароднй фонд толерантності, який досліджує історію Голокосту в різних країнах світу, ініціював встановлення в Іспасі пам'ятника «колективним праведникам». У 2008 році в селі урочисто заклали фундамент майбутнього монумента.
Село Іспас номіноване на внесення до почесного списку Праведників народів світу.[1]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4353 особи, з яких 2075 чоловіків та 2278 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4443 особи[3].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,55 % |
| російська | 0,38 % |
| білоруська | 0,02 % |
| болгарська | 0,02 % |
Пам'ятки архітектури
- Вознесенська церква та дзвіниця, споруджені 1856 року.
Особистості
- Марфієвич Микола Іванович — український письменник.
- Качковський Лесь Дмитрович (13.03.1949) — український прозаїк.
- Вірста Темістокль (1923-2017) — живописець, скульптор, архітектор. Жив та працював у Франції.
- Герман (Семанчук) (нар.27 жовтня 1973) — архієпископ Чернівецький і Хотинський
- Дутчак Юрій (1984-2014) — герой волонтерського руху під час Війни на сході України.
Примітки
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспас |
- ↑ Газета «День»: У Праведники Світу на Буковині номінували ціле село
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Чернівецьку область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |