Аксіома паралельності Евкліда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перетин прямих (анімація)

Аксіо́ма парале́льності Евклі́да, або п'я́тий постула́т — одна з аксіом, що лежать в основі класичної планіметрії. Вперше наведена в «Началах» Евкліда:

Якщо пряма, що перетинає дві інші прямі, утворює внутрішні односторонні кути, які менші, ніж два прямі кути, то ці дві прямі перетнуться як завгодно далеко з тієї сторони, де кути.

Оригінальний текст (д.-гр.)
Καὶ ἐὰν εἰς δύο εὐθείας εὐθεῖα ἐμπίπτουσα τὰς ἐντὸς καὶ ἐπὶ τὰ αὐτὰ μέρη γωνίας δύο ὀρθῶν ἐλάσσονας ποιῇ, ἐκβαλλομένας τὰς δύο εὐθείας ἐπ' ἄπειρον συμπίπτειν, ἐφ' ἃ μέρη εἰσὶν αἱ τῶν δύο ὀρθῶν ἐλάσσονες.

ΣTOIXEIA EΥKΛEI∆OΥ

П'ятий постулат дуже сильно відрізняється від інших постулатів Евкліда, простих та інтуїтивно очевидних (див. Начала Евкліда). Тому протягом 2 тисячоліть не припинялися спроби виключити його зі списку аксіом і вивести як теорему. Всі ці спроби закінчилися невдачею. «Ймовірно, неможливо в науці знайти більш захопливу і драматичну історію, ніж історія п'ятого постулату Евкліда»[1]. Незважаючи на негативний результат, ці пошуки не були марними, оскільки врешті-решт привели до повного перегляду наукових уявлень про геометрію Всесвіту.

Еквівалентні формулювання постулату про паралельність

У сучасних джерелах зазвичай приводиться друге формулювання постулату про паралельність, що належить Проклу та часто називається аксіомою Плейфера, яка еквівалентна (рівносильна) V постулату[2]:

У площині через точку, що не лежить на даній прямій, можна провести щонайбільше одну пряму, паралельну даній.

Дивись також

Примітки

  1. Смилга, 1988, с. 4.
  2. История математики / Под редакцией А. П. Юшкевича, в трёх томах. — М. : Наука, 1970. — Т. I. — С. 110.

Посилання

  • Александров А. Д. Тупость и гений. «Квант», №№ 11, 12 (1982). Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 9 жовтня 2009.
  • Возникновение неевклидовой геометрии. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 9 жовтня 2009.
  • Пятый постулат Евклида. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 жовтня 2009.