Амелія Великобританська (1711—1786)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Амелія.
Амелія Великобританська
Народилася 10 червня 1711(1711-06-10)[1][4]
Herrenhausen Palaced, Herrenhausen-Stöckend, Ганновер, Священна Римська імперія
Померла 31 жовтня 1786(1786-10-31)[1][2][…] (75 років)
Сохо, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Королівство Велика Британія
Поховання Вестмінстерське абатство
Країна  Священна Римська імперія
 Королівство Велика Британія
Діяльність аристократка
Титул принцеса
Рід Ганноверська династія
Батько Георг II
Мати Шарлотта-Кароліна Бранденбург-Ансбахська
Брати, сестри Кароліна Великобританська, Луїза Великобританська, Анна Ганноверська, Марія Великобританська, Фредерік, принц Уельський, Йоган Людвікd, Вільям Август і Джордж Вільямd

Амелія Великобританська (англ. Amelia of Great Britain), при народженні Амелія Софія Елеонора (англ. Amelia Sophia Eleanor; нар. 10 червня 1711, палац Херренхаузена, Ганновер — пом. 31 жовтня 1786, Сохо, Лондон) — друга донька короля Великої Британії, Ірландії та Ганновера Георга II й Кароліни Бранденбург-Ансбахської. Заміж не виходила.

Життєпис

Раннє життя

Георг II і Кароліна Бранденбург-Ансбахська з дітьми.
[Принцеса Амелія зображена в центрі середнього ряду.]

Принцеса Амелія Софія Еленора народилася 10 липня 1711 року у палаці Херренхаузена, що в німецькому Ганновері[5][6]. Її батьками були майбутній британський король Георг Людвіг, представник Ганноверського дому, і його дружина Кароліна Бранденбург-Ансбахська. Стала другою дочкою і третьою дитиною в родині, що загалом налічуватиме 9 дітей. Бабусею і дідусем по лінії батька доводилися курфюрст Ганновера Георг I, який в 1714 році успадкував від своєї троюрідної тітки корону Великої Британії, й Софія Доротея, принцеса Альденська. По материнській лінії принцеса була онукою маркграфа Бранденбург-Ансбахського Йоганна Фрідріха та Елеонори Саксен-Ейзенахської[7].

Як онука курфюрста Ганновера, Амелія з народження носила титул «Її Найясніша Високість принцеса Амелія Ганноверська». Згідно з Актом про спадкування престолу 1711 року на момент появи на світ принцеса посідала шосте місце у спадкуванні британського престолу після своєї прабабусі, діда, батька, брата і сестри. У сім'ї її називали Емілі[6].

Принцеса Великої Британії

1 серпня 1714 року, по смерті бездітної королеви Анни, дід Амелії вступив на британський престол, ставши першим монархом Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії з Ганноверського дому. Батько дівчинки отримав титул герцога Корнуольського і принца Уельського, як спадкоємець престолу першої черги. 27 вересня 1714 Амелія одержала титул «Її Королівська Високість принцеса Великобританська та Ірландська». Спільно з матір'ю і всією сім'єю вони оселилися в Лондоні, зайнявши покої Палацу Святого Якова[6].

У дитинстві Амелія часто хворіла[8], але відтак змогла оговтатися від усіх недуг і жити повноцінним життям[9]. За наполяганням матері, яка підтримувала сучасну на той час медицину, Амелії та іншим дітям були зроблені щеплення від віспи, популяризовані Мері Монтегю і Чарльзом Мейтландом[10].

11 червня 1727 року пішов з життя Георг I. На престол зійшов батько Амелії під ім'ям короля Георга II. З батьком принцеса проводила багато часу, і перебувала біля нього до самої його смерті в 1760 році. Тітка Амелії, сестра короля, Софія Доротея Ганноверська, королева Пруссії, запропонувала їй вийти заміж за свого старшого сина, принца-наступника Фрідріха, майбутнього Фрідріха Великого. Але цю партію не підтримав чоловік Софії Доротеї король Фрідріх Вільгельм I, який згодом одружив сина з Єлизаветою Христиною Брауншвейзькою[11][6]. Принцеса Амелія могла бути матір'ю композитора Самюеля Арнольда, через зв'язок з простолюдином на ймення Томас Арнольд[6].

Серед захоплень принцеси були верхова їзда і полювання[12]. Леді Памфлет, сучасниця Амелії, писала про принцесу, що «вона одна з найбільш незвичайних британських принцес, яка закриває вуха на всілякі лестощі, а серце її чесніше нікуди»[9].

Подальше життя

Маєток Ганнерсбері, яким володіла принцеса Амелія

У 1751 році принцеса Амелія стала доглядачкою королівського Річмонд-парку після смерті Роберта Волпола. Обійнявши посаду, вона закрила парк для громадськості, що викликало сильне обурення. За її вказівкам на територію парку пускали тільки членів сім'ї і декількох найближчих друзів. Так тривало до 1758 року, коли місцевому пивоварові Джону Льюїсу був заборонений в'їзд до парку. Він звернувся до суду з вимогою дозволити відвідування парку. Позивач посилався на той факт, що король Карл I, перебуваючи в ув'язненні в межах парку, дозволяв громадськості бувати в ньому. Принцеса Амелія згодом скасувала своє рішення і відкрила парк для громадськості[6].

Амелія активно займалася благодійністю. Під її патронажем перебувало кілька подібних організацій. У 1760 році вона пожертвувала 100 фунтів товариству бідних дітей-сиріт священнослужителів. Ця сума пішла на оплату навчання для 21 дівчинки з сімей священників Англії. У 1783 році і до смерті вона жертвувала 25 фунтів на рік на будівництво нового лазарету в Нортгемптоні.

1761 року Амелія стала власницею маєтку Ганнерсбері. Під її керівництвом був висаджений великий парк. Між 1777 і 1784 роками вона також володіла купальнями, які в XX столітті були включені до Англійської спадщини і названі на її честь — «Купальні принцеси Амелії»[13]. У власності дочки короля перебувала нерухомість на Кавендиш-сквер у лондонському кварталі Сохо, де вона і померла 31 жовтня 1786 року, переживши всіх свої братів і сестер. Після смерті на її шиї був виявлений кулон з мініатюрним портретом принца Фрідріха, її можливого чоловіка[14]. Поховали доньку короля у каплиці Генріха VII у Вестмінстерському абатстві [6].

На честь принцеси Амелії, дочки короля Георга II, названі острови Амелія-Айленд біля узбережжя США[15], а також округ Амеліа в штаті Вірджинія у США[16].

Генеалогія

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #143574485 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  5. ↑ Van der Kiste, 1997, с. 24.
  6. ↑ а б в г д е ж Panton, 2011, с. 45.
  7. ↑ Amelia Sophia Eleanor Hanover, Princess of Great Britain (англ.).
  8. ↑ Van der Kiste, 1997, с. 82.
  9. ↑ а б Van der Kiste, 1997, с. 130.
  10. ↑ Van der Kiste, 1997, с. 83.
  11. ↑ Van der Kiste, 1997, с. 118.
  12. ↑ Van der Kiste, 1997, с. 107, 129.
  13. ↑ Princess Amelia’s Bath-House (англ.).
  14. ↑ Van der Kiste, 1997, с. 196.
  15. ↑ Amelia Island (англ.).
  16. ↑ Amelia County (англ.).

Література

  • Panton, Kenneth J. Historical Dictionary of the British Monarchy: [англ.]. — London: Scarebrow Press, Inc, 2011. — P. 45. — 722 p. — ISBN 0-8108-5779-0
  • Van der Kiste, John. George II and Queen Caroline: [англ.]. — Stroud, Gloucestershire: Sutton Publishing, 1997. — P. 24, 45, 82—83, 107, 118, 129—130, 196. — 230 p. — ISBN 0750913215

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амелія_Великобританська_(1711—1786)&oldid=33726251