Анодно-механічна обробка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:41, 18 серпня 2013, створена IvanBot (обговорення | внесок) (replaced: напр., → наприклад,)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ано́дно-механі́чна обро́бка — спосіб обробки чорних і кольорових металів електричним струмом в поєднанні з чисто механічним діянням. Запропонований в СРСР інж. В. М. Гусєвим (1943).

Опис роботи

Виріб, що обробляється і робочий електрод-інструмент вмикають в коло постійного струму низької напруги (25—30 в), причому виріб з'єднують з анодом. Між виробом і інструментом вводять спеціальний електроліт, при наявності якого на поверхні виробу утворюється плівка. Роль інструмента під час анодно-механічної обробки зводиться до підведення струму і видалення цієї плівки. Знімання металу виконується винятково електричним струмом. Тому інтенсивність анодно-механічної обробки не залежить від механіч. властивостей виробу і твердості інструмента. Так, наприклад, диском із дахового заліза розрізують швидкорізальні і високолеговані конструкційні сплави. На принципі анодно-механічної обробки основане анодно-механічне загострювання різального інструмента.

Література[ред. | ред. код]