Баракзай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Баракзай

Країна:

Афганістан Афганістан

Титули:

Емір, король

Засновник: Дост Мухаммед
Останній правитель: Мухаммед Захір-шах
Нинішній глава: Ахмад-шах
Рік заснування: 1826
Зміщення: 1973
Національність: Пуштуни

Дві гілки династії Баракзай (букв. Сини Барака) правили Афганістаном з 1826 до 1973 року, коли монархію остаточно було усунуто в країні після правління Мухаммеда Захір-шаха. Ці гілки називалися Мухаммадзаї.

Засновником династії був Дост Мухаммед, який отримав владу після падіння Дурранійської держави, коли був усунутий від влади Ахмед-шах Дуррані. Упродовж цієї епохи Афганістан втратив більшу частину своєї території на користь Британської імперії на півдні та сході, Персії — на заході, та Російської імперії — на півночі. Окрім іншого відбувались і військові конфлікти, серед яких три головні англо-афганські війни та громадянська війна 1929 року.

Баракзай — це загальне етнічне найменування низки родів пуштунських племен в Афганістані та Пакистані, що пуштунською мовою означало «сини Барака».[1]Є частиною гілки (племенної підгрупи) Зірак племенної конфедерації Дуррані.

Список правителів з династії Баракзай

Глави дому Баракзай з 1973 року

Емірат Західний Белуджистан

  • Баграм Хан Баркзай (Баранзахі) (1903 — 1919)
  • Мір Дост Мухаммед Хан Баранзахі (Баракзай) (1919 — 1928)

Примітки

  1. Balland, D. BĀRAKZĪ. Encyclopædia Iranica (вид. Online Edition). США: Колумбійський університет.[недоступне посилання з серпня 2019]

Посилання