Пуштуни
Пуштуни | |
---|---|
![]() | |
Кількість | бл. 50 млн. |
Ареал |
![]() |
Раса | європеоїди |
Мова | пушту |
Релігія | Іслам, сунізм |
Пушту́ни (пушту پښتانه) або афга́нці (самоназва — пашто) — народ, що становить основну частину населення Афганістану.
Пуштуни живуть також у Пакистані, Ірані. В Україні проживають переважно у великих містах.
Мова пушту належить до іранської групи мов.
Пуштуни — європеоїди середземноморського типу. За релігією пуштуни в більшості мусульмани-суніти.
Головні племена пуштунів в Афганістані — дуррані (бл. 1,5 млн) і гільзаї (бл. 1,5 млн); в Пакистані — юсуфзаї, афридії, моманди.
Основне заняття пуштунів — землеробство і скотарство.
У осілих пуштунів житла глинобитні, у кочових — чотирикутні чорні повстяні шатра. В ряді племен (особливо кочових і напівкочових) феодальні відносини переплітаються з залишками родового ладу (існування хелів — родових общин і військових осередків, виборність родових старшин—маликів, громадські переділи землі тощо).
Відомі пуштуни[ред. | ред. код]
- Шарбат Гула — афганська жінка, котра стала відомою завдяки фотографії у журналі National Geographic в 1985 році.
- Сухайла Сіддік — одна з небагатьох жінок-лідерів уряду Афганістану і є єдиною жінкою в історії Афганістану, яка мала звання генерал-лейтенанта, працювала міністром охорони здоров’я з грудня 2001 по 2004 рік.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Pashtuns |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.