Бернадський Валентин Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:08, 23 лютого 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернадський Валентин Данилович
рос. Валентин Данилович Бернадский
При народженні рос. Валентин Данилович Бернадский
Народження 31 грудня 1916 (13 січня 1917)[1]
Озеряни, Щаснівська волость, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 11 вересня 2011(2011-09-11) (94 роки)
  Сімферополь, Україна
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1950)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Йогансон Борис Володимировичd, Бернштейн Михайло Давидович і Зайцев Олександр Дмитровичd
Відомі учні Бакаєв Сергій Іванович, Мірошниченко Павло Петрович і Гаврилюк Микола Степанович
Працівник Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша
Член Спілка радянських художників України
Партія КПРС
У шлюбі з Драгомирова Ніна Степанівна
Діти Gennady Bernadskyd
Учасник німецько-радянська війна
Звання лейтенант
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден «Знак Пошани» орден «За заслуги» III ступеня
народний художник УРСР Заслужений художник УРСР Народний художник Російської Федерації Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим Почесний знак Автономної Республіки Крим «За вірність обов'язку»

Валентин Данилович Бернадський (13 січня 1917, с. Озеряни Чернігівської губернії УНР2011, Сімферополь, Україна) — український живописець. Народний художник України та народний художник РФ. Член НСХУ (1950).

Дитинство художника пройшло в багатодітній сім'ї вчителя церковно-парафіяльної школи у атмосфері захоплення мистецтвом та музикою.

Нввчався в Ленінграді, після початку нацистсько-радянської війни евакуйований з іншими студентами художньої Академії «дорогою життя» по Ладозькому озеру, вивезений в Узбекистан.

Після закінчення в Самарканді військового училища зв'язку направлений до військової роботи в Москві, згодом воював на 4-му Українському фронті, в 63-й гірсько-стрілецькій бригаді. 9 травня 1945 року зустрів під Прагою. Направили до маршала Рокосовського — малювати «бойовий щлях армії Рокосовського».

Закінчивши вуз, Валентин Бернадський одержує направлення на викладацьку роботу в Кримське художнє училище імені М. Самокиша. В той час у Криму працювали відомі художники Ф. Захаров, В. Апанович, М. Бортніков, Л. Смерчинський. Валентин Данилович знаймиться з ними, бере участь у створенні Кримської організації Спілки художників. Зі створенням Спілки було також закладено основи методу пленерного колористичного живопису, що сприяло в подальшому розвитку кримської художньої школи. Валентин Бернадський неодноразово обирався головою Кримської організації Спілки художників. Більше 30 років головував у художній раді.

З іменем Валентина Бернадського, зазначає Ігор Шаров, тісно пов'язаний розвиток сюжетно-тематичного спрямування в українському живописі. Наукові полотна художника відзначаються живописністю, глибокою психологічною характеристикою персонажів, вдалою розробкою сюжету. Кольором, його пластикою, передачею рухів майстер пензля яскраво передає образи, постійно прагне до живописної виразності. Мистецтвознавець О. Безкоровайна зазначає, що в своїй творчості Бернадський наслідує одну із важливих рис, що виразно відчутна в живопису інших великих художників-реалістів кінця ХІХ - початку ХХ століття – звернення до натури, вивчення її, пошук в житті прототипів задуманих майстром образів. Твори Бернадського залишаються взірцем і нині.

Освіта

Закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна АМ СРСР (1950). Педагоги з фаху — Б. Йогансон, О. Зайцев.

Основні твори

«Осіння пора» (1975), «Автопортрет» (1998), «Осінні квіти на вікні» (1999), «Осінні турботи» (2001), «А. Чехов та О. Кніппер-Чехова в Гурзуфі» (2001), «В майстерні увечері» (2001). Понад 90 творів майстра зберігається у Музеї сучасного мистецтва України.

Відзнаки

Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеня, «Знак Пошани», медалями.

Джерела

В.Бернадский. Живопись. Каталог выставки произведений. — К., 1988.

Елена Корусь. Ленинград-Симферополь-Париж (о творчестве Валентина Бернадского)//Антиквар. — 2013. — № 10(77). — С.118-121.

Посилання

  1. різні автори Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8