Битва при Юльпхо
| Битва при Юльпхо | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Імджинська війна | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Курусіма Мітіхіса | Лі Сунсін Лі Оккі Вон Гюн | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 7 суден[2] | 51 судно[2]: Лі Сунсін: 23 судна 21 великих корабля 2 корабля-черепахи Вон Гюн: 3 великих корабля Лі Оккі: 25 суден | ||||||
| Втрати | |||||||
| 7 суден[2] близько 1000 загиблих |
невідомо | ||||||
Битва при Юльпхо (кор. 栗浦海戰, 율포 해전, яп. 栗浦浦海戦, «Бій у Пінній бухті»; 15 липня 1592) — морський бій, що відбувся між японським і корейським флотом у бухті Юльпхо корейського острова Коджо в ході Імджинської війни. Четверта битва другої кампанії Лі Сунсіна.
Короткі відомості
Після битви при Танханпо 13 липня 1592 року корейський флот під командуванням Лі Сунсіна, Лі Оккі та Вон Гюна вийшов у відкрите море. Він складався з 49 суден класу пханоксон і 2 «кораблів-черепах» кобуксонів[3].
Ополудні 15 липня корейська об'єднана ескадра дісталася бухти Йонтинпо[4] острова Коджо і виявила 7 ворожих кораблів[5], що прямували до Пусану. Японці помітили корейців і почали тікати. Лі Сунсін та інші адмірали кинулися наздоганяти їх, по ходу обстрілюючи гарматними ядрами. Після декількагодинних маневрів корейці загнали японців у бухту Юльпхо, де потопили 5 кораблів і взяли на абордаж 2 судна. У рукопашному бою загинуло 36 японських офіцерів, а японський головнокомандувач Курусіма Мітіїхіса вчинив ритуальне самогубство, щоби не потрапити в полон.
Завдяки серіям перемог флоту Лі Сунсіна при Сачхоні, Танпо, Танханпо і Юльпхо корейці перейняли на себе стратегічну ініціативу у південно-західних водах Корейської протоки і зробили небезпечним плавання японських транспортних і продовольчих суден між Кореєю і Японією.
Примітки
- ↑ За східним календарем: 7 число 6 місяця // Tsuchihashi, Paul Yachita. Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D. — Tokyo: Sophia University Press, 1952.
- ↑ а б в Друга кампанія Лі Сунсіна // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан, (кор.). Переглянуто: 2009-06-29.
- ↑ З них 3 пханоксони належали Вон Гюну, 25 — Лі Оккі, а решта — Лі Сунсіну.
- ↑ кор. 永登浦, 영등포.
- ↑ 5 великих і 2 середні.
Джерела та література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. (укр.)
- История Кореи. С древнейших времен до наших дней: в 2 т. М., 1974. — Т. 1. (рос.)
- Ли Чен Вон. Имдинская отечественная война 1592–98 гг. — Пхеньян: Департамент культурной связи с заграницей министерства культуры и пропаганды КНДР, 1953. (рос.)
- Hawley, Samuel. The Imjin War. Japan's Sixteenth-Century Invasion of Korea and Attempt to Conquer China, The Royal Asiatic Society, Korea Branch, Seoul, 2005. (англ.)
Посилання
- Битва при Юльпхо // EnCyber. Корейська енциклопедія он-лайн[недоступне посилання з лютого 2019] (кор.)
- Битва при Юльпхо // NATE. Корейська енциклопедія он-лайн[недоступне посилання з лютого 2019] (кор.)
- Друга кампанія Лі Сунсіна // Вірний воїн Лі Сунсін (яп.)
| ||||||||