Воровський Вацлав Вацлавович

Вацлав Воровський
пол. Wacław Worowski
Народився	27 жовтня 1871(1871-10-27) Москва
Помер	10 травня 1923(1923-05-10) (51 рік) Лозанна
Поховання	Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	дипломат, літературний критик, політик
Alma mater	Петропавлівське чоловіче училищеd, МДУ і Московський державний технічний університет імені Баумана
Знання мов	російська
Членство	Всесоюзне товариство старих більшовиків
Роки активності	з 1895
Посада	посол
Партія	КПРС
Медіафайли у Вікісховищі

|оригінал имені=

Воро́вський Ва́цлав Ва́цлавович (*27 жовтня 1871, Москва — †10 травня 1923, Лозанна) — російський революціонер польського походження, літературний критик, один з перших радянських дипломатів.

Життєпис

Пам'ятник Воровському в Москві

Народився в Москві, належав до зросійщених поляків. Освіту здобув у середній школі при лютеранській церкві. В школі писав антиурядові вірші, виступав на нелегальних зборах учнів. 1890 року вступив до університету на фізико-математичний факультет, через рік перейшов до Московського технічного училища. Організував польський підпільний гурток. В 1894 році вступив до РСДРП, 1897 року був заарештований та висланий до В'ятської губернії. Після заслання жив у Женеві, де приєднався до більшовиків. В 1903 році таємно прибув до Одеси для підпільної роботи. 1905 року прибув до Петербургу, 1906 року взяв участь в роботі IV з'їзду РСДРП в Стокгольмі. Після наступного заслання жив у Москві, в 1915-16 роках працював в Петербурзі на заводі «Сіменс-Шуккерт».

13 квітня 1917 року увійшов до складу Закордонного бюро ЦК РСДРП в Стокгольмі. Після приходу більшовиків до влади — повпред в Скандинавії. В 1919 році повернувся до Росії, де став одним з ініціатором боротьби проти православної церкви, займав посаду завідувача Державним видавництвом. З 1921 року — полпред в Італії, в 1922 році брав участь в Генуезькій конференції. В 1923 році призначений до складу радянської делегації на Лозаннській конференції. 10 травня 1923 року був убитий у ресторані готелю «Сесіль» в Лозанні. колишнім білогвардійцем Морісом Конраді, який втратив рідних під час революції. Застреливши Воровського і поранивши двох його помічників, Конраді віддав револьвер метрдотелю зі словами: «Я зробив добре діло — російські більшовики погубили всю Європу… Це піде на користь всьому світу». Конраді і його спільник Аркадій Полунін були виправдані присяжними після того, як більш ніж 70 свідків розказали судові про більшовицькі злочини: суд визнав убивство Воровського справедливим актом. Дипломатичні відносини між СРСР і Швейцарією були розірвані.

Галерея

• 
  Труна з тілом Воровського в Берліні по дорозі в Москву
• 
  Пам'ятник Воровському у Москві
• 
  Поштова марка СРСР. Випуск 1933 р.

Див. також

• Вулиця Воровського

Джерела та література

• Л. В. Нізова. Воровський Вацлав Вацлавович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 632. — ISBN 966-00-0734-5.
• Є. Ф. Морозова. Воровський Вацлав Вацлавович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Воровський