Гордислава Святославна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:05, 31 березня 2021, створена Augustus-ua (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Руські княгині; додано Категорія:Руські князівни за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гордислава Святославна
Народилася не раніше 1110
Померла не раніше 1173
Знання мов давньоруська
Рід Ізяславичі Полоцькі
Батько Святослав Всеславич
Брати, сестри Єфросинія Полоцька, Василько Святославич, Давид Святославич (князь Вітебський) і Вячко Святославич

Гордислава Святославна (в чернецтві Євдокія; після 1110 - кінець XII в.) - білоруська й українська просвітителька, черниця, молодша сестра Єфросинії Полоцької, одна з її найближчих помічниць і продовжувачка справ.

Донька князя Вітебського Святослава Всеславича та Софії Володимирівни, доньки Володимира Мономаха.

Онука Всеслава Брячиславича. Походила з вітебської лінії Ізяславичей Полоцьких. По материнській лінії - онука Володимира Мономаха.

Біографія[ред. | ред. код]

Про дитинство Гордислави нічого не відомо. Вибираючи її собі в соратники, Єфросинія Полоцька, можливо керувалося тим, що Гордислави була досить спокійною, слухняною і мала здібності до науки, а поведінка старшої сестри завжди було для неї зразком високої духовності і самовідданого служіння Богу.

Заснувавши поблизу Полоцька Спаську обитель (1125 р.), Єфросинія попросила батька прислати до неї сестру Гордислави для навчання грамоти, а після таємно постригла її в черниці. Батько, дізнавшись про це, у великому розпачі приїхав до них, гірко плакав і не хотів віддавати в черниці і другу доньку. Постриг Гордислави відбувся не пізніше 1129 р.

Під кінець свого життя Єфросинія Полоцька вирішила податися в паломництво до Єрусалиму, то вона доручила «панувати і оберігати сестрі своїй Євдокії обидва монастиря».

Гордислава-Євдокія не тільки зберегла все, що було зроблено зусиллями Єфросинії, а розвивала, збагачувала її починання. Припускають, що радником нової ігумені у багатьох питаннях був Кирило Туровський.

Дата смерті невідома.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ігнатоўскі У. Кароткі нарыс гісторыі Беларусі. 5 выд. Мн., 1991
  • Арлоў У. А. Еўфрасіння Полацкая. Мн., 1992