Всеслав Брячиславич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Всеслав Брячиславич
Всеслав Брячиславич
Всеслав Полоцький (Йосип Дроздович, 1923)
Всеслав Брячиславич
Великий князь київський
14 вересня 1068[1] — квітень 1069[1]
Попередник: Ізяслав Ярославич
Наступник: Ізяслав Ярославич
Князь полоцький
1044 — 1067
Попередник: Брячислав Ізяславич
Наступник: Мстислав Ізяславич
1070 — 1070
1071 — 14 квітня 1101
Попередник: Святополк Ізяславич
Наступник: Рогволод Всеславич
 
Народження: 1029(1029)
Полоцьк, Полоцьке князівство
Смерть: 14 квітня 1101(1101-04-14)
Полоцьк, Полоцьке князівство
Династія: Рюриковичі
Батько: Брячислав Ізяславич
Діти: Давид, Рогволод, Гліб, Роман, Святослав, Ростислав

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Всесла́в Брячисла́вич (102914 квітня 1101[1][2]) — руський князь з династії Рюриковичів, роду Ізяславичів Полоцьких. Великий князь київський (14 вересня 1068квітень 1069). Князь полоцький (10441067, 1070, 10711101). Син полоцького князя Брячислава Ізяславича, онук Ізяслава Володимировича, правнук великого князя київського Володимира Святославича. Намагався унезалежнитися від Києва. 1065 року пограбував Псков, а 1066 року спустошив Новгород; у відповідь триумвірат ЯрославичівІзяслав, Святослав і Всеволод — пограбували Мінськ. 3 березня 1067 року розбитий Ярославичами на Немизі, ув'язнений Ізяславом в Києві. Звільнений киянами в ході повстання 1068 року проти Ізяслава, який утік закордон. Посів київський престол, але 1069 року, після повернення Ізяслава, відмовився боротися за Київ. Повернувся до Полоцька, де правив до кінця життя. Збудував полоцький Софійський собор (1066). Прозваний «Чародієм».

Біографія[ред.ред. код]

Всеслав Брячиславич був сином полоцького князя Брячислава Ізяславича. Точний рік народження княжича невідомий. У «Повісті временних літ», що написана особою ворожою до Всеслава, є билинна легенда про його народження. На її підставі вважають, що Брячислав довгий час не мав спадкоємця і тому його дружина звернулася за допомогою до язичницьких волхвів[1].

Цього Всеслава мати народила від волхвування, тому, що коли вона народила його, то була у нього пляма на голові, і волхви сказали її: нав'яжи ти на язву чарівну пов'язку, котру хай носить він до смерті своєї; Всеслав точно носить її до сих пір, тому він такий кровожадний

Після смерті батька в 1044 році Всеслав успадкував полоцький престол. На початку свого правління він мав мирні стосунки із київськими князями — Ярославом Мудрим і його наступником Ізяславом Ярославичем. Так, 1060 року полоцький князь взяв участь в поході на торків, який організував триумвірат Ярославичів (Ізяслав, Святослав і Всеволод). Проте 1064 року він розсварився з ними, вступивши у конфлікт із Ізяславом, що володів Київщиною і Новгородщиною.

1065 року Всеслав здійснив грабіжницький похід на Псков у Новгородській землі. 1066 року він тимчасово захопив сам Новгород. У відповідь 3 березня 1067 року київсько-чернігівсько-переяславські дружини триумвірату Ярославичів розбили Всеслава у битві на річці Немига. 10 липня того ж року Ізяслав захопив у полон самого полоцького князя із двома синами й посадив у поруб в Києві.

1068 року, під час повстання в Києві, спричиненого поразкою Ярославичів у битві з половцями на річці Альті, великий князь київський Ізяслав втік; кияни визволили Всеслава Брячиславича і проголосили своїм князем. Він зміг залишитися на київському престолі, поступившись Волинню та Новгородом на користь Святослава і Всеволода Ярославичів.

1069 року, коли Iзяслав повернувся на Русь з військом польського князя Болеслава II, Всеслав із киянами вийшов їм назустріч. Але під Білгородом раптово покинув військовий табір й подався до Полоцька. Ізяслав повернув собі Київ і вибив Всеслава із Полоцька, посадивши там свого сина Святополка Iзяславича.

1071 року Всеслав повернув собі Полоцьке князівство, але його вдруге вигнав звідти Ярополк Ізяславич. 1072 року вигнанець остаточно повернув свою вотчину й закірпився на полоцькому столі. За роки правління Всеслав значно розбудував Полоцьк. За його наказом було зведено полоцький Софійський собор (1066), що став третім після Софійських соборів Києва та Новгорода.

Після смерті в.Б. Полоцьку землю було розділено між його шістьма синами. Нащадки в.Б. володіли нею до серед. 13 ст., періоду входу її до складу Великого князівства Литовського.

1078 року Всеслав здійснив похід на Смоленськ. 1084 року він перебував у конфлікті з Володимиром Мономахом.

Після смерті Всеслава Полоцьке князівство розділили його шестеро синів. Його нащадки володіли Полоцькою землею до середини ХІІІ ст., до часу входження Полоцька до складу Великого князівства Литовського.

Сучасникам та нащадкам також запам'ятався як «волхв», чародій. У «Слові о полку Ігоревім», а згодом й у східнослов'янському фольклорі, в котрому асоціювався з Волхом, постає як богатир-вовкулака здатний розмовляти зі звірами.

Родина[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

1 вересня 2007 року був відкритий Пам'ятник Всеславу Брячиславичу у місті Полоцьк.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Войтович Л.В. 3.2. Ізяславичі Полоцькі. — 4. Всеслав Брячиславич.
  2. Ця дата зустрічається в літописах (ПСРЛ, т. 7. Воскресенская летопись. — СПб., 1856. — с. 18; ПСРЛ, т. 9. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч. 1. — СПб., 1862. — с.137; ПСРЛ, т. 15. Тверский летописный сборник. — СПб., 1863. — с.188). О. Рапов датує смерть князя 24 квітня 1101 року (Рапов О. М. Княжеские владения на Руси вХ — первой половине XIII в. — М., 1977. — с.54).

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всеслав Брячиславич