Ефект Реннера — Теллера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:54, 11 вересня 2020, створена Шкурба Андрій Вікторович (обговорення | внесок) (додано Категорія:Епоніми за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ефект Реннера — Теллера (рос. эффект Реннера — Теллера, англ. Renner — Teller effect) — розщеплення коливальних рівнів молекули на парні терми при вібраційному збудженні. Для нелінійних молекул він є ефект самопоглинання меншим, ніж ефект Яна — Теллера, який пов'язаний з непарними термами. У лінійних молекулярних частинках це єдина характеристика вібронних ефектів вироджених електронних станів.

Ефект описано 1934 року Карлом Реннером.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]