Ґергард Герцберґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герхард Герцберг)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з хімії (1971) Ґергард Герцберґ
англ. Gerhard Herzberg
Ґергард Герцберґ, Лондон, 1952
Ґергард Герцберґ, Лондон, 1952
Народився 25 грудня 1904(1904-12-25)[1][2][…]
Гамбург, Німеччина
Помер 3 березня 1999(1999-03-03)[1][2][…] (94 роки)
Оттава, Канада
Місце проживання Дармштадт[4]
Країна Німеччина Німеччина, Канада Канада
Діяльність астроном, фізик, хімік, викладач університету
Alma mater Дармштадтський технічний університет
Геттінгенський університет
Бристольський університет
Галузь Фізична хімія
Заклад Саскачеванський університет
Чиказький університет
Посада Chancellor of Carleton Universityd[5]
Науковий керівник Hans Raud
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Королівське товариство Канади, International Academy of Quantum Molecular Scienced, Папська академія наук[6], Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Національна академія наук США і Board of Governors of Carleton Universityd
У шлюбі з Luise Hedwig Herzbergd
Нагороди
компаньйон ордена Канади‎

член Лондонського Королівського Товариства (15 березня 1951)

Лекторська премія Фарадея (1970)

Королівська медаль (1971)

Нобелівська премія з хімії (1971)

Медаль Фредеріка Айвзаd (1964)

медаль Вілларда Гіббза (1969)

Henry Marshall Tory Medald (1953)

Премія століття (1958)

член Американського фізичного товариства[d]

почесний доктор Університету Лаваляd (1979)

Бейкерівська лекція (1960)

Chemical Institute of Canada Medald (1972)

Earle K. Plyler Prize for Molecular Spectroscopyd (1985)

член Королівського товариства Канадиd

премія Лайнуса Полінга (1971)

Royal Society Bakerian Medald


CMNS: Ґергард Герцберґ у Вікісховищі

Ґергард Герцберґ (нім. Gerhard Herzberg; 25 грудня 1904, Гамбург — 3 березня 1999) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії «За внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів»[7].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Гамбургу в сім'ї Альбіна Герцберґа і Ели Бібер. Рано залишившись без батька, виховувався матір'ю, яка для утримання сім'ї працювала прибиральницею. Навчався в технологічному інституті Дармштадта, Геттінгенському і Бристольському університетах. Викладав в технологічному інституті Дармштадта (з 1930). Будучи одруженим з єврейкою, в 1935 році був змушений покинути Німеччину і переїхати в Канаду, в 1935-45 професор Саскачеванського університету. З 1945 професор Чиказького університету. З 1949 керівник відділу теоретичної фізики Національної науково-дослідної ради Канади (Оттава). Президент Канадської асоціації фізиків (1956). Віце-президент Міжнародної спілки теоретичної та прикладної фізики (1957-63).

Основні роботи[ред. | ред. код]

Герцберґ є автором деяких класичних робіт у галузі атомної та молекулярної спектроскопії, в тому числі чотиритомної енциклопедії «Молекулярні спектри та молекулярні структури», яку часто називають «Біблією спектроскопіста»[8]. Три томи «Молекулярних спектрів та молекулярних структур» були перевидані в 1989 році, з додаванням численних зауважень Герцберґа. Том IV цієї серії, «Константи двоатомних молекул», є суто довідником, збірником відомих на 1978 рік спектроскопічних констант двоатомних молекул. Також він є автором великого числа журнальних публікацій зі спектроскопії.

Основні твори[ред. | ред. код]

  • Атомні спектри та будова атомів, М., 1948
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: I. Спектри і будова двоатомних молекул, М., 1949;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: II. Коливальні та обертальні спектри багатоатомних молекул, М., 1949;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: III. Електронні спектри та будова багатоатомних молекул, М., 1969;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: IV. Константи двоатомних молекул 1979.

Нобелівська премія[ред. | ред. код]

Нобелівська премія з хімії (1971).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Stolperstein dedicated to Gerhard Herzberg — 2010.
  5. https://carleton.ca/chancellor/past-chancellors/
  6. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/herzberg.html
  7. Нобелівська премія з хімії 1971 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2010. Процитовано 27 липня 2010. (англ.)
  8. Gerhard Herzberg: An Illustrious Life in Science. NRC Research Press. Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 1 січня 2011. 
  9. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.