Герхард Герцберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Герхард Герцберг
Gerhard Herzberg
Herzberg,Gerhard 1952 London.jpg
Народився 25 грудня 1904(1904-12-25)[1][2][3]
Гамбург, Німеччина
Помер 3 березня 1999(1999-03-03)[1][2][3] (94 роки)
Оттава, Канада
Громадянство Німеччина Німеччина, Канада Канада
Діяльність астроном, фізик, хімік, викладач університету
Alma mater Дармштадтський технічний університет
Геттінгенський університет
Бристольський університет
Галузь Фізична хімія
Заклад Саскачеванський університет
Чиказький університет
Науковий керівник Hans Rau[d]
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Royal Society of Canada, International Academy of Quantum Molecular Science[d], Папська академія наук[4], Американська академія мистецтв і наук і Угорська академія наук
Нагороди Медаль Вілларда Гіббса (1969)
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1971)

Герхард Герцберг у Вікісховищі?

Герхард Герцберг (нім. Gerhard Herzberg) (25 грудня 1904, Гамбург — 3 березня 1999) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії «За внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів»[5].

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Гамбургу в сім'ї Альбіна Херцберга і Ели Бібер. Рано залишившись без батька, виховувався матір'ю, яка для утримання сім'ї працювала прибиральницею. Навчався в технологічному інституті Дармштадта, Геттінгенському і Бристольському університетах. Викладав в технологічному інституті Дармштадта (з 1930). Будучи одруженим на єврейці, в 1935 році був змушений покинути Німеччину і переїхати в Канаду, в 1935-45 професор Саскачеванського університету. З 1945 професор Чиказького університету. З 1949 керівник відділу теоретичної фізики Національної науково-дослідної ради Канади (Оттава). Президент Канадської асоціації фізиків (1956). Віце-президент міжнародного союзу теоретичної та прикладної фізики (1957 -63).

Основні роботи[ред.ред. код]

Герцберг є автором деяких класичних робіт у галузі атомної та молекулярної спектроскопії, в тому числі чотиритомної енциклопедії «Молекулярні спектри та молекулярні структури», яку часто називають Біблією спектроскопіста[6]. Три томи «Молекулярних спектрів та молекулярних структур» були перевидані в 1989 році, з додаванням численних зауважень Герцберга. Том IV цієї серії, «Константи двохатомних молекул», є суто довідником, збірником відомих на 1978 рік спектроскопічних констант двохатомних молекул. Також він є автором великого числа журнальних публікацій по спектроскопії.

Основні твори[ред.ред. код]

  • Атомні спектри та будова атомів, М., 1948
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: I. Спектри і будова двохатомних молекул, М., 1949;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: II. Коливальні та обертальні спектри багатоатомних молекул, М., 1949;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: III. Електронні спектри та будова багатоатомних молекул, М., 1969;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: IV. Константи двохатомних молекул 1979.

Нобелівська премія[ред.ред. код]

Нобелівська премія з хімії (1971).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC
  4. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/herzberg.html
  5. Нобелівська премія з хімії 1971 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  6. Gerhard Herzberg: An Illustrious Life in Science. NRC Research Press. Процитовано 2011-01-01. 
  7. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.