Загін (загорожа)
Загі́н[1], також загоро́жа, загі́нка, обо́ра[2][3][4] — обнесене огорожею місце, куди заганяють худобу на ночівлю, відпочинок. Невеликий загін ще називають за́городою[1][5], а слово обора також вживається щодо відгородженої частини подвір'я з приміщеннями для худоби[4]. Загороди для овець можуть називатися коша́рами (так називають і криті вівчарні)[6].
Система пасовищних загонів уможливлює невиснажно використовувати ресурс пасовища[7], бо навантаження на пашу розподіляється рівномірно, уникаючи витоптування і виїдання ресурсу. Особливо це актуально при випасанні овець, які мають характерну особливість викусувати траву «під корінь»[8].
Див. також
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загін (загорожа) |
Примітки
- ↑ а б Загін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Загорожа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Загінка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Обора // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Загорода // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кошара // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Дейхман Е. К. 'Организация работы на овцеводческой ферме' — Москва: ОГИЗ-СЕЛЬХОЗГИЗ, 1947 — с.120 (рос.)
- ↑ История козла да барана (история овцеводства и козоводства) [Архівовано 12 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)