Пасовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика рогата худоба пасеться на пасовищі
Вівці на пасовищі

Пасови́ще[1], пасови́сько[2][3], діал. пашня́[4] — земельне угіддя, покрите рослинністю, що використовується тваринами (худобою, птицею) як підніжний корм. Пасовища ділять на природні і сіяні, або штучні. Рослинний покрив природних пасовищ складається головним чином з багатолітніх дикорослих трав, інколи з лишайників (тундра), напівчагарників і чагарників (тундра, напівпустеля і пустеля). Сіяні пасовища створюють висіюванням суміші злакових багатолітніх і однорічних трав.

Країнами з найбільшими площами пасовиськ вважаються Угорщина, Монголiя та Данiя[джерело?].

Розрізняють такі типи пасовищ: суходольні, обводнені, болотисті, гірські та інші.

Історія[ред.ред. код]

Запольні володіння — пасовиська, сінокоси, луки, рідше — орні землі, які розташовувалися за межею основнх індивідуальних полів (тобто були «за полем») жителів села і перебували в спільному володінні всіх членів сільської громади. У ході аграрної реформи XVI століття запольні землі були поміряні на волоки і, в міру їх господарського освоєння, обкладалися відповідними податками. У структурі запольних володінь виділялися «застінки» орні та «для вигону худоби зоставлені», «обруби сіножатні», залишені для сінокосів тощо. Розміри З.в. були досить різними й коливалися від кількох моргів до десятків волок[5].

Інші значення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пасовище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Пасовисько // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Пасовисько // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. Пашня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Гурбик А. О. Запольні володіння // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.

Посилання[ред.ред. код]


Плуг Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.