Зарянко Сергій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:53, 6 березня 2021, створена StarDeg (обговорення | внесок) (Скасовано останнє редагування (178.95.8.117) і відновлено версію 23233283 LastStep)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зарянко Сергій Констянтинович

Народження 24 вересня (6 жовтня) 1818 або 6 жовтня 1818(1818-10-06)[1]
Ляди[d], Каписький повіт, Могильовська губернія, Російська імперія[2]
Смерть 20 грудня 1870 (1 січня 1871) (52 роки) або 1 січня 1871(1871-01-01)[1] (52 роки)
  Москва, Російська імперія[2]
Поховання Ново-Олексіївський монастирd
Національність білорус
Країна Російська імперія
Жанр портрет
Навчання Школа Венеціанова
Діяльність художник
Відомі учні Перов Василь Григорович, Василь Володимирович Пукірєвd і Следзінський Вікентій Олександрович
Працівник Московське палацове архітектурне училищеd
Роботи в колекції Ермітаж, Romanov Galleryd і Національний художній музей Білорусі

CMNS: Зарянко Сергій Костянтинович у Вікісховищі

Сергій Констянтинович Зарянко (24 вересня 1818 — 20 грудня 1870) — російський і білоруський художник-портретист.

Учень художника Олексія Веніціанова у якого почав займатися ще в період навчання в гімназії. Закінчив Академію мистецтв. У 1838 році отримав звання некласного художника, а в 1843 році за картину «Середина Морського Нікольського собору» був обраний академіком.

З кінця 1840-х років став займатися портретною творчістю, отримав визнання. Отримав звання професора, з 1856 року викладав у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. У викладанні використовував дещо з педагогічної методик Венеціанова. Його учні І. М. Прянишников, В. Г. Перов, В. В. Пукирев отримали визнання як художники. Практика викладання в училищі дала йому зрозуміти, що вчителі малювання мають слабку методичну і педагогічну підготовку. Про це він вказав у «Записці з предмету малювання», яку він подав до Академії мистецтв у 1858 році.

Портрети Сергія Зарянка відзначаються детальною, майже фотографічною точністю зображених осіб на портретах, також другорядних деталей.

Його полотна були представлені на Всесвітній виставці в Парижі (1867). Представлялися також твори і через тридцять п'ять літ після смерті автора в Берліні та Парижі. У Національному музею Тараса Шевченка зберігається портрет Ф. П. Толстого (1850)[3]

Примітки

Джерела

Посилання