Казмірчук Анатолій Петрович
Анатолій Петрович Казмірчук | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор медичної служби | ||||||||||
Загальна інформація | ||||||||||
Народження |
26 червня 1970 (53 роки) Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||||||||
Alma Mater |
• ВМА імені С. М. Кірова • УВМА | |||||||||
Ступінь | Доктор медичних наук | |||||||||
Військова служба | ||||||||||
Приналежність | Україна | |||||||||
Рід військ | Медична служба | |||||||||
Формування | НВМКЦ «ГВКГ» | |||||||||
Війни / битви | Антитерористична операція на сході України, Операція об'єднаних сил | |||||||||
Командування | ||||||||||
| ||||||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||||||
|
Анато́лій Петро́вич Казмірчу́к (нар. 26 червня 1970) — український військовий лікар, начальник Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» (з 2012 року). Заслужений лікар України[1], доктор медичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки[2], лауреат премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій[3], генерал-майор медичної служби[4].
Життєпис
Народився 26 червня 1970 року в селі Шевченково[5] Хмільницького району Вінницької області.
У 1993 році закінчив факультет підготовки лікарів для Військово-морського флоту Військово-медичної академії імені С. М. Кірова. З 1993 по 1996 рік був слухачем факультету підготовки військових лікарів Української військово-медичної академії. Після закінчення обіймав посаду начальника відділення загальнолікарської допомоги Центрального відділення поліклініки Міністерства оборони України.
З 1997 по 2005 рік — старший ординатор, а з 2005 по 2011 — начальник нефрологічного відділення клініки урології та нефрології Головного військового клінічного госпіталю.
3 липня 2008 року захистив кандидатську дисертацію за темою «Комплексна характеристика первинного гломерулонефриту у військовослужбовців з оцінкою його розповсюдженості, ефективності лікування та прогнозу»[6].
З 2011 по 2012 — провідний терапевт Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь».
23 липня 2012 року наказом Міністра оборони України № 580 Анатолія Казмірчука призначено начальником Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ»[7].
З 6 квітня 2016 року — лауреат премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за роботу «Інноваційний підхід з організації та надання медичної допомоги у гібридній війні».[3][8]
21 листопада 2017 року захистив докторську дисертацію.
З 30 грудня 2020 року — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.[2]
Нагороди
- Заслужений лікар України (2015)[1]
- Орден Данила Галицького (2017)[9]
- Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»
- Відзнака «Знак пошани»
- Медаль «10 років Збройним Силам України»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «За сумлінну службу» I ст.
- Медаль «За сумлінну службу» II ст.
- Орден святого Архистратига Михаїла (2017)[10]
- Орден святого Юрія Переможця (2016)[11]
- Орден «За заслуги» III ступеня[12]
Примітки
- ↑ а б Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 490/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ а б Указ Президента України № 609/2020 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2020 року»
- ↑ а б Розпорядження про присудження Премії Кабінету Міністрів України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 679/2014 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ На сайті ГВМКЦ «ГВКГ» зазначено, що Казмірчук народився у селі Шевченково Хмільницького району Вінницької області, однак в Хмільницькому районі села з такою назвою не існує.
- ↑ Дисертації А. П. Казмірчука у базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
- ↑ Наказом Міністра оборони України призначений начальник ГВМКЦ ГВКГ. Офіційний склад ГВКМЦ «ГВКГ». Процитовано 25 серпня 2014.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ Указ Президента України від Про відзначення державними нагородами України року № 161/2017 «13 червня 2017»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив військових медиків. Релігія в Україні
- ↑ Патріарх Філарет нагородив медиків за допомогу армії в АТО. galinfo
- ↑ Указ президента України 26-2022
Посилання
- Керівний склад НВКМЦ ГВКГ. Офіційний сайт НВКМЦ «ГВКГ». Процитовано 25 серпня 2014.
- Генерал-майори (Україна)
- Народились 26 червня
- Народились 1970
- Уродженці Вінницької області
- Кавалери ордена Данила Галицького
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені відзнакою «Доблесть і честь»
- Нагороджені відзнакою «Знак пошани»
- Нагороджені медаллю «10 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «15 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «За сумлінну службу»
- Заслужені лікарі України
- Кавалери ордена святого Юрія Переможця
- Українські військові лікарі
- Кандидати медичних наук України
- Генерал-майори медичної служби (Україна)
- Керівники військово-медичних установ України