Відзнака «Доблесть і честь»
(Перенаправлено з Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»)
| Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь» | ||||
 | ||||
 | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | Нагрудний знак | |||
| Вручається: | Військовослужбовцям Збройних Сил України | |||
| Вручає: | Міністр оборони України | |||
| Статус | не вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 2 грудня 1996 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
| Молодша нагорода | Відзнака «Знак пошани» | |||
Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь» — відомча заохочувальна відзнака Міністерства оборони України у 1996—2012 роках.
Відзнака посідала чільне місце в ієрархії відзнак міністерства оборони України; після впровадження у 2013 році нової системи відзнак її аналогом за місцем в ієрархії, підставами щодо нагородження та дизайном є нагрудний знак «За військову доблесть»[1].
Історія нагороди[ред. | ред. код]
- Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь» була встановлена наказом Міністра оборони України від 2 грудня 1996 року № 370 (наказом були затверджені положення про відзнаку та її опис; в подальшому наказами Міністра оборони України від 30 жовтня 2000 року № 428 та від 11 квітня 2008 року № 151 до положення та опису були внесені зміни).
- 30 травня 2012 року Президент України В. Ф. Янукович видав Указ, яким затвердив нове положення про відомчі заохочувальні відзнаки; міністрам, керівникам центральних органів виконавчої влади, керівникам (командувачам) військових формувань, державних правоохоронних органів було доручено забезпечити в установленому порядку перегляд актів про встановлення відомчих заохочувальних відзнак, приведення таких актів у відповідність із вимогами цього Указу[2]. З набуттям чинності указом нагородження відзнакою було припинено[1]. Протягом 2012—2013 років Міністерством оборони України була розроблена нова система заохочувальних відзнак[3], що вже не містила відзнаки «Доблесть і честь» (її аналогом став нагрудний знак «За військову доблесть»).
Положення про відзнаку[ред. | ред. код]
- Відзнакою Міністерства оборони України «Доблесть і честь» нагороджуються військовослужбовці Збройних Сил України, які попередньо були нагороджені не менш ніж двома відзнаками Міністерства оборони України.
- Нагородження відзнакою «Доблесть і честь» здійснюється:
- за особисті заслуги у професійній підготовці, підтриманні високої бойової готовності військ, частин, підрозділів протягом двох і більше років;
- за освоєння нової бойової техніки за короткий час;
- за мужність і відвагу, виявлені на навчаннях, маневрах, під час виконання своїх обов'язків при несенні служби та бойового чергування (чергування);
- за самовідданість і стійкість, виявлені під час проходження військової служби;
- за відмінні особисті показники у польовій, повітряній та морській виучці.
- Нагородження відзнакою «Доблесть і честь» здійснюється наказом Міністра оборони України (по особовому складу).
- Позбавлення відзнаки може бути здійснено Міністром оборони України у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
- Відзнака «Доблесть і честь» носиться з правого боку грудей і розміщується нижче знаків державних нагород України.
- Відзнаку вручає особисто Міністр оборони України.
- Нагородженому відзнакою «Доблесть і честь» надається право вступу до вищого військово-навчального закладу поза конкурсом.
- Відзнака «Доблесть і честь» і посвідчення до неї після смерті нагородженого залишається в його родині для зберігання.
Опис відзнаки[ред. | ред. код]
- Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь» виготовляється із томпака і має форму хреста із розбіжними сторонами, між якими позолочені зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого. Сторони хреста покрито темно-червоною та білою гарячою емаллю.
- Посередині хреста вміщено медальйон, покритий гарячою емаллю білого кольору, накладений на лаврово-дубовий вінок та меч вістрям угору білого металу.
- На медальйоні напис у три рядки: «Доблесть і честь».
- Пружки хреста, медальйона та напис позолочені.
- Всі зображення та написи рельєфні.
- Розмір знака між протилежними кінцями хреста — 55 мм.
- На звороті відзнаки розташований штифт з гайкою для прикріплення відзнаки до одягу та номер відзнаки.
- Планка до відзнаки «Доблесть і честь» являє собою металеву пластинку, обтягнуту стрічкою. Розмір планки: висота — 12 мм, ширина — 28 мм. Стрічка відзнаки «Доблесть і честь» шовкова малинового кольору з поздовжніми синьою і жовтою смужками з боків та посередині. Ширина стрічки — 28 мм, ширина смужок — по 2 мм кожна.
Порядок носіння відзнаки[ред. | ред. код]
- Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь» носиться з правого боку грудей і розміщується нижче знаків державних нагород України.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Новий вигляд знайомих відзнак // Максим Хорошунов, «Народна армія» // Сайт Міністерства оборони України (збережено на Archive.today)
- ↑ Указ Президента України № 365/2012 від 30 травня 2012 року «Про відомчі заохочувальні відзнаки». Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 15 травня 2014.
- ↑ Наказ Міністерства оборони України від 11.03.2013 № 165 «Про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України». Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 15 травня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь» // Сайт Міністерства оборони України (збережено на Archive.today)
- Лазаренко, Володимир. «Знак „Доблесть і честь“. Становлення та розвиток відомчої нагородної системи Міністерства оборони України». Нумізматика і фалеристика [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.], № 1/2012, стор. 14—17.
- Віталій АГЕЄВ: «Створення власної системи нагород стало вагомим кроком у розвитку української державності» // Володимир КОРОТИЧ, Військо України, № 12 (102) 2008, стор. 22-25 (збережено на archive.org)
- Відзнака Міністра оборони України «Доблесть і честь» // Сайт «Воєнно-історичний музей»
- Тимчасовий порядок носіння орденів, медалей та інших відзнак на парадній формі одягу військовослужбовців Збройних Сил України // Сайт Міністерства оборони України (збережено на archive.today)
