Кебіч В'ячеслав Францович
| В'ячеслав Францович Кебіч біл. Вячаслаў Францавіч Кебіч | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 18 вересня 1991 — 21 липня 1994 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Михайло Чигір | ||
| |||
| 7 квітня 1990 — 18 вересня 1991 року | |||
| Попередник: | Михайло Ковальов | ||
| Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| Народження: |
10 червня 1936 Kaniušaŭščynad, Valozhyn Countyd, Новогрудське воєводство, Польська Республіка | ||
| Смерть: |
9 грудня 2020[1] (84 роки) Мінськ, Білорусь | ||
| Причина смерті: | коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2] | ||
| Поховання: | Східне кладовище | ||
| Країна: | СРСР і Білорусь | ||
| Освіта: | Faculty of Mechanical Engineering of BNTUd (1958) і Мінська вища партійна школаd | ||
| Ступінь: | кандидат економічних наук | ||
| Партія: | КПРС (1991) | ||
| Нагороди: |   | ||
.svg)
.svg)
В'ячесла́в Фра́нцович Ке́біч (біл. Вячаслаў Францавіч Кебіч; 10 червня 1936 року в селі Конюшівщина, нині Воложинський район Мінської області — 9 грудня 2020) — білоруський політик, перший прем'єр-міністр Республіки Білорусь з 1990 до 1994 року.
Життєпис
Батько - Франц Карлович, мати - Тетяна Василівна.
Освіта
- Білоруський політехнічний інститут
- Вища партійна школа при ЦК КПБ
Кар'єра
Після закінчення інституту працював інженером-технологом, старшим інженером-технологом, начальником ділянки, начальником цеху, заступником головного інженера Мінського заводу автоматичних ліній.
1973–1978 — головний інженер, директор Мінського станкобудівного заводу ім. С. М. Кірова
1978—1980 — генеральний директор Мінського ВО з випуску протяжних та відрізних станків ім. С. М. Кірова
1980—1985 — другий секретар Мінського ГК КПБ, завідувач відділом ЦК КПБ, другий секретар Мінського ОК КПБ
1985—1990 — заступник голови Ради міністрів БРСР — голова Держплану БРСР
1989–1991 — народний депутат СРСР
1990–1994 — голова Ради міністрів БРСР, Прем'єр-міністр Білорусі
Член КПРС (1962–1991), член ЦК КПРС (1990—1991)
Брав участь у президентських виборах 1994 року, однак поступився у другому турі Олександру Лукашенку. Після виборів очолив Білоруський торгово-фінансовий союз.
Член Палати представників з 1996 до 2004 року. Після членства у парламенті очолював Торгово-фінансовий союз, який створив 1994 року.
Помер 9 грудня 2020 року в лікарні від коронавірусної хвороби 2019[3].
Нагороди
- 2 ордени Трудового Червоного Прапора
- Орден «Знак Пошани»
- Заслужений машинобудівник БРСР
- Лауреат Державної премії БРСР
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Білорусі (1996)[4]
Твори
- Кебіч В. Ф. Спокуса владою: з життя прем'єр-міністра / В. Ф. Кебіч; під ред. Осинського. — Мінськ: Парадокс, 2008. — 478.
Література
- Кебіч В'ячеслав Францевич // Хто є хто в Росії та ближньому зарубіжжі: Довідник. — М.: Видавничий дім «Новое время», «Всё для Вас», 1993, С.300 ISBN 5-86564-033-X
Примітки
- ↑ Naša Nìva — 1991. — ISSN 1819-1614; 1819-1630
- ↑ https://nn.by/?c=ar&i=264959
- ↑ Ад каранавіруса памёр першы прэм’ер-міністр незалежнай Беларусі Вячаслаў Кебіч
- ↑ Постанова Президії Верховної Ради Республіки Білорусь ід 3 червня 1996 року № 349-XIII «Про нагородження Кебіча В. Ф. Почесною грамотою Президії Верховної Ради Республіки Білорусь»
Джерела
Посилання
|
| |||||||||||||||||
| |||||
- Народились 10 червня
- Народились 1936
- Померли 9 грудня
- Померли 2020
- Померли в Мінську
- Поховані на Східному кладовищі Мінська
- Кандидати економічних наук
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Прем'єр-міністри Білорусі
- Кандидати в президенти Білорусі (1994)
- Уродженці Воложинського району
- Померли від COVID-19
- Випускники Білоруського національного технічного університету