Кез
селище Кез | |||
---|---|---|---|
рос. Кез | |||
| |||
Пам'ятник воїнам ВВВ | |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія | ||
Муніципальний район | Кезький район | ||
Поселення | Кезьке сільське поселення | ||
Код ЗКАТУ: | 94224551000 | ||
Код ЗКТМО: | 94624426101 | ||
Основні дані | |||
Час заснування | 1895 | ||
Статус селища | 2008 | ||
Населення | 10911 осіб (2012) | ||
Поштові індекси | 427580-472582 | ||
Телефонний код | +7 34158 | ||
Географічні координати: | 57°53′36″ пн. ш. 53°42′39″ сх. д. / 57.89333333336077203° пн. ш. 53.71083333336077459° сх. д.Координати: 57°53′36″ пн. ш. 53°42′39″ сх. д. / 57.89333333336077203° пн. ш. 53.71083333336077459° сх. д. | ||
Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||
Висота над рівнем моря | 200 м | ||
Водойма | річка Лип | ||
Найближча залізнична станція | Кез | ||
Відстань | |||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
122 — — | ||
Влада | |||
Вебсторінка | kezcity.ru | ||
Мапа | |||
| |||
|
Кез (рос. Кез, удм. Кез) — селище (в минулому смт) в Росії, адміністративний центр Кезького району Удмуртії та центр Кезького сільського поселення.
Селище розташоване на правому березі річки Лип, у межиріччі двох правих приток Юс та Кездурка. Окрім північного заходу селище обмежоване лісовими масивами тайги.
Населення
Населення — 10911 осіб (2012[1]; 11080 в 2010[2]).
Історія
1895 року в глухому лісисто-болотистому краї при будівництві нової залізниці було обрано місце для залізничної станції поблизу річки для будівництва водокачки для заправки паротягів водою. Так на річці Лип виникла станція Кез, а біля неї і селище. Датою заснування селища прийнято називати 1 листопада 1899 року, коли станція та і вся залізниця була здана до експлуатації[3]. До 1921 року селище входило до складу Липської волості Глазовського повіту В'ятської губернії, потім увійшло до Вотської автономної області. З 18 січня 1925 року — центр волості. В липні 1929 року Кез став центром Кезького району. З травня 1942 року по 2008 рік селище мало статус смт.
В кінці XX століття до селища були приєднані сусідні села Аникино (80 осіб в 1984 році), Зоря (150 осіб в 1984 році), Великий Кез (450 осіб в 1984 році), Малий Кез (140 осіб в 1984 році).
Господарство
Промисловість
Серед підприємств у селищі працюють 2 ліспромгоспи (один з яких «Російський ліс»), мехлісопункт, міжгосподарський лісгосп, льонопереробний завод, маслосироробний завод, хлібокомбінат, елеватор, харчкомбінат, багато приватних підприємств.
Соціальна сфера
В селищі діють професійне училище № 50, 2 школи, 5 дитячих садочків («Сонечко», «Теремок», «Посмішка», «Колосок», «Ладушки»), спортивна школа, школа мистецтва, центр дитячої творчості, будинок культури, центральна районна лікарня, ФАП, 2 клуба, 2 бібліотеки, виставковий центр, центр прикладного мистецтва, молодіжний центр, комплексний центр соціального обслуговування населення, служба зайнятості, військкомат, ветеринарна станція з лабораторією, районний суд, прокуратура, пожежне депо, ТСОУ, церква, краєзнавчий музей, музей імені Поскребишева О. О., районний будинок ремесел. Видається районна газета «Зірка».
25-30 червня 2012 року в селищі пройшов IV Міжрегіональний та водночас[4] XI республіканский фестиваль паркової скульптури, у якому взяли участь 40 майстрів з Удмуртії, Мордовії, Ямало-Ненецького АО, Красноярського краю та Пензенської області. Вони створили 17 дерев'яних скульптур та композиції, які були встановлені на території районного Будинку культури в центрі селища. Переможцями фестивалю стали[5][6]:
- робота Узей-Туклинського будинку ремесел (Удмуртія) «Слідами древніх легенд: Про річку Каму»;
- робота Петра Рябова (голова громадської організації "Спілка Тавлинських майстрів «Ермезь», Мордовія), Олександра Рябова (викладач з різьблення по дереву Дитячої художньої школи, Мордовія), Олександра Туркичева (викладач Дитячої школи мистецтв села Шемишейка Пензенської області);
- робота Петра Камашева (викладач Бабинської ЗОШ Зав'яловського району, Удмуртія) «Творчість поета Поскребишева О. О.»
Примітки
- ↑ Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- ↑ http://pgtkez.ucoz.ru/index/0-2
- ↑ http://www.myudm.ru/node/30167
- ↑ http://izh.kp.ru/online/news/1188869/
- ↑ http://izhevsk.rfn.ru/rnews.html?id=14212&cid=7
Посилання
|
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |