Корнелія Баргманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:55, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корнелія Баргманн
англ. Cornelia Bargmann
Народилася 1 січня 1961(1961-01-01) (63 роки)
Вірджинія, США
Країна  США
Діяльність біолог, нейронауковиця, нейробіолог
Галузь біохімія
Alma mater Університет Джорджії і Массачусетський технологічний інститут (1987)
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Robert Weinbergd і Роберт Горвіц
Знання мов англійська
Заклад Каліфорнійський університет у Сан-Франциско, Рокфеллерівський університет[1] і Howard Hughes Medical Instituted[2]
Членство Національна академія наук США[3] і Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з Річард Ексел
Нагороди

Корнелія Баргманн (англ. Cornelia Isabella "Cori" Bargmann; нар. 1 січня 1961(19610101), Вірджинія) — американська вчена у галузі нейронаук. Її праці в основному присвячені нейробіології і біохімії. Разом з Вільямом Ньюсома очолює робочу групу проекту BRAIN Initiative[en][4][5]. Відома своїми дослідженнями з Caenorhabditis elegans як модельний організм.

Біографія

Закінчила Університет Джорджії (бакалавр біохімії, 1981). Ступінь доктора філософії отримала в Массачусетському технологічному інституті в 1987 році, де займалася в лабораторії Роберта Вайнберга[en][6]. У MIT ж потім до 1991 року була постдоком у Роберта Горвіца. Того року почала працювати у штаті Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, де заснувала власну лабораторію і працювала до 2004 року[7]. З 2004 року працює в Рокфеллеровському університеті, де очолила лабораторію і іменний професор (Torsten N. Wiesel Professor)[8]. Також дослідниця Медичного інституту Говарда Г'юза.

Здобула популярність як дослідниця нюху Caenorhabditis elegans на молекулярному рівні[9]. Також проводила дослідження на ролі Ras у канцерогенезі[10]..

Член редколегій Cell та Genes & Development, раніше Current Biology.

Нагороди та визнання

Доробок

  • Shen, Kang; Bargmann, Cornelia I. (7 березня 2003). The immunoglobin superfamily protein SYG-1 determines the location of specific synapses in C. Elegans. Cell. 112 (5): 619—630. doi:10.1016/S0092-8674(03)00113-2. PMID 12628183. [15][16]
  • de Bono, Mario; Bargmann, Cornelia I. (4 вересня 1998). Natural variation in a neuropeptide Y receptor homolog modifies social behavior and food response in C. Elegans. Cell. 94 (5): 679—689. doi:10.1016/S0092-8674(00)81609-8. PMID 9741632.
  • Troemel, E.R., Kimmel, B.E., and Bargmann, C.I. (1997). Reprogramming chemotaxis responses: sensory neurons define olfactory preferences in C. elegans. Cell 91, 161-169.
  • Zhang, Y., Lu, H., and Bargmann, C.I. (2005). Pathogenic bacteria induce aversive olfactory learning in Caenorhabditis elegans. Nature 438, 179-184.
  • Chalasani, S.H., Chronis, N., Tsunozaki, M., Gray, J.M., Ramot, D., Goodman, M.B., and Bargmann, C.I. (2007). Dissecting a circuit for olfactory behaviour in Caenorhabditis elegans. Nature 450, 63-70.
  • Chalasani, S.H., Kato, S., Albrecht, D.R., Nakagawa, T., Abbott, L.F., and Bargmann, C.I. (2010). Neuropeptide feedback modifies odor-evoked dynamics in Caenorhabditis elegans. Nature Neuroscience 6, 615-621

Примітки