Леонтюк Антон Костянтинович
| Леонтюк Антон Костянтинович | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
19 грудня 1918 смт Антоніни, Красилівський район, Хмельницька область | |||||||
| Смерть |
17 листопада 1994 (75 років) м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область | |||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||
| Рід військ | Артилерія | |||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||
| Роки служби | 1938—1960 | |||||||
| Звання | капітан | |||||||
| Формування | 220-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський полк | |||||||
| Командування | 48-ма армія | |||||||
| Війни / битви |
Польський похід Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
 Леонтюк Антон Костянтинович у Вікісховищі | ||||||||
Антон Костянтинович Леонтюк (19 грудня 1918, смт Антоніни, Красилівського району, Хмельницька область — 17 листопада 1994, Кривий Ріг) — капітан Червоної армії часів Другої світової війни, командир батареї 220-го винищувально-протитанкового артилерійського полка 48-ї армії, Герой Радянського Союзу[1] (1944).
Життепис
Народився 19 грудня 1918 року у смт Антоніни на Хмельниччині в робітничій родині. Українець. Після закінчення середньої школи працював рахівником у радгоспі. У 1941 році закінчив Ленінградське артилерійське училище.
Друга світова війна
У Радянській армії з 1938 року. Учасник вторгнення до Польщі та радянсько-фінської війни. З грудня 1941 року учасник боїв з німецькими військами.
3 липня 1944 року гвардії капітан Леонтюк у складі десантної групи вів бій в районі смт Руденськ Пуховицького району Мінської області з великими силами супротивника. Залишивши біля кожної гармати по 3 номери розрахунку, з особовим складом пішов у контратаку та відбив спробу німців оточити батарею. 4 липня біля с. Вузляни (того самого району) батарея відбила нову атаку ворога. Був поранений, але залишився у строю. Звання Героя Радянського Союзу надано 22 серпня 1944 року. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки[2], орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
Після війни
У 1954 році закінчив Військову академію ім. Фрунзе. З 1960 року полковник Леонтюк — в запасі. Проживав у м. Кривий Ріг. Помер 17 листопада 1994 року.
Примітки
- ↑ Леотнюк Антон Костянтинович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 21 лютого 2017 року.
- ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Нагородний лист. (рос.)
Посилання
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.);
| |||||||
