Манський Віталій Всеволодович
| Манський Віталій Всеволодович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 2 грудня 1963 (60 років) |
| Місце народження | Львів, УРСР |
| Громадянство |
 СРСР →  Росія |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | режисер-документаліст, сценарист, продюсер |
| Напрям | документалістика |
| Magnum opus | Свідки Путіна |
| IMDb | ID 0543882 |
 Манський Віталій Всеволодович у Вікісховищі | |
Віталій Всеволодович Манський (2 грудня 1963, Львів, Українська РСР) — російський режисер документального кіно, сценарист, продюсер, президент російського фестивалю «Артдокфест» і російської Національної премії в області неігрового кіно «Лаврова гілка». Лауреат ряду російських і міжнародних фестивалів і кінопремій[1]. Уродженець Львова, мешкає у Латвії.
Життєпис
В 1990 році закінчив ВДІК, операторський факультет (майстерня С. Мединського).
Автор телепрограм «Сімейні кінохроніки» (1995—1997, ОРТ, ВГТРК, «П'ятий канал»), «Реальне кіно» і «Кінопідйом» (1996, ОРТ; з 1999 року — РТР).
У 1996—1998 роках — генеральний продюсер телеканалу «REN-TV». Засновник архіву аматорських домашніх кінохронік за 1945—1991 роки.
З 1999 року — керівник служби виробництва і показу документальних програм на каналі РТР, автор і ведучий програми «Реальне кіно».
У 2013 році за фільм «Труба» отримав приз «За найкращу режисуру» XXIV Відкритого Російського кінофестивалю «Кінотавр» в Сочі.
У березні 2014 року підписав лист «Ми з Вами!» на підтримку України[2].
У травні 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[3]
Фільмографія
Режисер документальних фільмів, зокрема:
- 1987 — «Собаки»
- 1988 — «Парк культури»
- 1990 — «Єврейське щастя» (х/фільм)
- 1991 — «Тіло Леніна»
- 1991 — «Етюди про любов»
- 2001 — «Горбачов. Після імперії»
- 2001 — «Єльцин. Інше життя»
- 2003 — «Анатомія „Тату“»
- 2011 — «Батьківщина або смерть»
- 2015 — «У променях сонця»
- 2016 — «Рідні»
- 2018 — «Свідки Путіна»
- 2020 — «Горбачов. Рай»
Примітки
- ↑ Виталий Манский // Имена // Энциклопедия отечественного кино (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- ↑ Мы с вами! (рос.)
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
Посилання
- Виталий МАНСКИЙ: «Мы находимся на „Титанике“, который дал течь…» (рос.)
- Как крымский вопрос расколол российское общество? Мнение подписавшего письмо за украинскую политику Путина и против неё (рос.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
|
