Шехсувар-султан
| Шехсувар-султан | |
|---|---|
 Мечеть Нуруосманіє, в якій похована Шехсувар Султан | |
| Народилася |
1682 Росія |
| Померла |
27 квітня 1756 Константинополь |
| Поховання | Мечеть Нуросманіє |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | валіде-султан, раб |
| Посада | валіде-султан |
| Конфесія | іслам |
| Діти | Осман III |
Марія Шехсувар Султан (1682 — 27 квітня 1756, Османська імперія) — дружина османського султана Мустафи II, матір його спадкоємця Османа III.
Історія
За походженням — українка. [1][2][3]Була захоплена у полон татарами, які передали її як калим у гарем турецького хана. За легендою, султанша-мати Надія робила все, аби допомогти саме Марії підкорити серце її внука, який увійшов у історію як один із наймогутніших і найсуворіших султанів.
Була султаншею в 1682-1756, а це навіть більше, ніж Роксолана — 74 роки. Більшу частину свого життя провела у Старому палаці, куди переїхала після смерті її чоловіка, султана Мустафи ІІ. На той час її сину Осману виповнилося лише 4 роки. У Старому палаці син Шехсувар-султан перебував під пильним наглядом гаремних служників у повній ізоляції від світу, як того вимагали правила «золотої клітки». Матері не дозволяли його відвідувати через офіційну заборону. Через те, що більшу частину свого життя Осман утримувався в досить вологій та брудній кімнаті, він був слабким та хворим[4]. Понад те, мав проблеми з психікою. Коли у майже 56 років став султаном, запам'ятався ненавистю до музики й музиків, яких наказав вигнати зі свого палацу. Також він зневажав жінок та жіноче товариство. Тому носив спеціальні підковані цвяхами черевики, щоб служниці палацу тікали подалі, зачувши його наближення[5].
Шехсувар-султан стала валіде лише у 73 — 74 роки і прожила у цьому статусі 16 з половиною місяців. Померла 27 квітня 1756 року. Похована у мавзолеї (тюрбе) на території мечеті Нуросманіє (Нуруосманіє), добудованої її сином. Поряд із нею не поховали Османа ІІІ. Він спочиває у тюрбе іншої султани-українки, Хатідже Турхан.
Примітки
- ↑ Шутко, Олександра (2015). "Український султанат" в Османській імперії // Роксолана: міфи та реалії. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 190—198. ISBN 978-966-10-4294-9.
- ↑ Кримський, Агатангел (1974). Історія Туреччини // Твори в п’яти томах. – Т. 4. Київ: Наукова думка. с. 437.
- ↑ Osman III (англ.)
- ↑ Uluçay, Çağatay (2012). Padişahların kadınları ve kızları (турецькою) . İstanbul: Ötüken. с. S. 147.
- ↑ Шутко, Олександра (2015). "Український султанат" в Османській імперії // Роксолана: міфи та реалії. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 194.
Джерела
- База даних «Родовід»
- Аж чотири українських Роксолани у різні часи були султаншами Туреччини
- Шутко О. Роксолана: міфи та реалії / Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2015—272 с.
|
