Мечищів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мечищів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Рада Саранчуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040410110080339
Облікова картка Мечищів 
Основні дані
Засноване В 1538 році
Населення 591
Площа 1,9 км²
Густота населення 311,05 осіб/км²
Поштовий індекс 47535
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°22′13″ пн. ш. 24°52′29″ сх. д. / 49.37028° пн. ш. 24.87472° сх. д. / 49.37028; 24.87472Координати: 49°22′13″ пн. ш. 24°52′29″ сх. д. / 49.37028° пн. ш. 24.87472° сх. д. / 49.37028; 24.87472
Водойми струмок Мечищівський
Відстань до
районного центру
13 км
Найближча залізнична станція Мечищів
Місцева влада
Адреса ради 47525, с. Мечищів
Сільський голова Мигдаль Михайло Петрович[1]
Карта
Мечищів. Карта розташування: Україна
Мечищів
Мечищів
Мечищів. Карта розташування: Тернопільська область
Мечищів
Мечищів
Мапа
Мапа

CMNS: Мечищів у Вікісховищі

Мечи́щів — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 року центр однойменної сільської ради, якій підпорядковані села Кути, Надорожнів, Червоне. У зв'язку з переселенням жителів хутір Червоний виключений із облікових даних.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади[2]

Населення — 591 особа (2001). Дворів — 212[3]. Неподалік села є гора Попелиха — найвища точка Тернопільської області.

Географія

У селі є вулиці[4]: Зелена, Квіткова, Польова, Русина та Центральна. На південно-західній околиці села бере початок струмок Мечищівський.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Мечищів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Мечищова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,3 0,1 5,0 13,0 18,9 22,0 23,4 22,8 18,5 12,8 5,6 0,7 11
Середня температура, °C −4,3 −2,8 1,4 8,2 13,5 16,7 18,1 17,4 13,4 8,3 2,7 −1,8 7
Середній мінімум, °C −7,2 −5,7 −2,2 3,4 8,2 11,5 12,9 12,1 8,4 3,8 −0,2 −4,3 3
Норма опадів, мм 33 32 34 51 79 93 97 72 56 39 38 41 665
Джерело: climate-data.org

Історія

Перша писемна згадка — 1438 року. Власник села — Петро Романовський, син Івана-Гліба Дядьковича з Романова гербу Шалава[5].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[6].

На карті Фрідріха фон Міга (1779—1782) видно укріплення на південно-східній околиці Мечищіва на горі Замчисько або Замок, біля урочища Під стінкою. Ще одне городище було розміщене на горі Козаківка, яке знаходиться на південь від села, на нього вказує Географічний словник Королівства Польського (можливо, це городище — те саме, яке є на горі Замок, а у Географічному словнику Королівства Польського є помилка відносно назви пагорбу, на якому було укріплення).

Укріплення невелике, воно мисовидного типу, розміщене на підвищенні. Замок оточував земляний вал. Можливо, цей пізньосередньовічний замок був розміщений на місці давньоруського городища. На відстані 4,5 кілометра від Мечищева в селі Городиська було слов'янське городище Х — ХІІІ століть.[7]

На замковому пагорбі є окопи Першої світової війни, через село у 1916 та у 1917 роках проходила лінія фронту.

У 1916 році в селі розміщувався штаб турецької 19-ї піхотної дивізії[8].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Союз українок», кооператива.

В 1940 році засновано колгосп.

44 чоловіки брало участь в німецько-радянської війни . 28 загинуло. Всі учасники війни нагороджені орденами й медалями Союзу РСР.[9]

17 липня 2020 року, після ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району[10].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[11]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,49
російська 0,51

Пам'ятки

  • Церква святого Миколая (1928, кам'яна).
  • «Хресна дорога» на честь 2000-річчя християнства (2000).
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1997).
  • Пам'ятний знак до 560-річчя населеного пункту (1998).
  • Символічні могили:
    • борцям за волю України (1991);
    • жертвам сталінського терору (1993).
  • Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1979).
  • Турецький військовий цвинтар (1916) на околиці села[8].

Соціальна сфера

  • Загальноосвітня середня школа I—III ступенів
  • Клуб
  • Бібліотека
  • Фельдшерсько-акушерський пункт
  • Відділення зв'язку
  • Крамниці

Відомі особи

Примітки

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 20 жовтня 2021.
  3. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  5. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.46, № 411
  6. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. —252 s.
  7. Замок у селі Мечищів. Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 20 жовтня 2021.
  8. а б Турки на фронті в Галичині. Збруч (укр.). 15 липня 2016. Процитовано 1 травня 2021.
  9. Мечищів, Бережанський район, Тернопільська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 20 жовтня 2021.
  10. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

Література

Посилання