Мізерний Дмитро Ілліч
 | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Мізерний Дмитро Ілліч | |||||||||||||||||
| Народження | 21 квітня 1936 | |||||||||||||||||
| Кишинів, СРСР | ||||||||||||||||||
| Смерть | грудень 1989 (63 роки) | |||||||||||||||||
| Донецьк, СРСР | ||||||||||||||||||
| Зріст | 170 см | |||||||||||||||||
| Вага | 66 кг | |||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР
| |||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Суддівська діяльність | ||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР
| |||||||||||||||||
| Місто | Донецьк | |||||||||||||||||
| Категорія | Республіканська | |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
Дмитро́ Іллі́ч Мізе́рний (нар. 21 квітня 1936, Кишинів, СРСР — пом. грудень 1989, Донецьк, СРСР) — радянський футболіст, що виступав на позиції нападника. Найбільш відомий завдяки виступам у складі донецького «Шахтаря» та одеського СКА. Майстер спорту СРСР (1961). Після завершення кар'єри гравця — футбольний тренер та арбітр республіканської категорії.
Життєпис
Дмитро Мізерний народився в Кишиневі. Протягом 1954—1955 років виступав у складі місцевого «Спартака», що брав участь у змаганнях колективів фізкультури. У 1956 році перейшов до аматорського клубу ОДО (Одеса), що згодом змінив назву спочатку на СКВО, а потім і на СКА. Разом з командою Мізерний пройшов шлях від колективів фізкультури до переможців I зони класу «Б».
У 1961 році талановитий півзахисник перейшов до лав донецького «Шахтаря», разом з яким у першому ж сезоні здобув Кубок СРСР. Наступного сезону «гірникам» вдалося повторити успіх, а у 1963 році вони поступилися в фіналі московському «Спартаку». Загалом за «Шахтар» Дмитро Мізерний виступав протягом семи сезонів, відігравши в «помаранчево-чорній» формі більше 200 матчів в усіх турнірах та забивши 17 м'ячів.
Завершував кар'єру в ждановському «Азовці», де також був одним з ключових гравців. У 1968 році розпочав тренерську кар'єру — спочатку входив до тренерського штабу красноармійського «Вуглика», а у 1971 році допомагав Віктору Чанову тренувати донецький «Локомотив». Згодом тривалий час обслуговував матчі різних ліг чемпіонату СРСР як арбітр республіканської категорії[1].
Помер в Донецьку в грудні 1989 року.
Досягнення
- Командні здобутки
Володар Кубка СРСР (2): 1961, 1962
Фіналіст Кубка СРСР (1): 1963- Переможець I зони класу «Б» чемпіонату СРСР (1): 1958
- Срібний призер II зони класу «Б» чемпіонату СРСР (1): 1960
Бронзовий призер IV зони класу «Б» чемпіонату СРСР (1): 1959- Чемпіон УРСР (1): 1957
- Срібний призер чемпіонату УРСР (1): 1956
- Особисті відзнаки
Примітки
- ↑ А.Пейкришвили - Дмитрий Мизерный (фото) (рос.) . «Медиа библиотека Советского футбола». Процитовано 9 січня 2017.
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль футболіста. «Український футбол. Історія та статистика». Процитовано 9 січня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
- Профіль футболіста (рос.) . «Footbook». Процитовано 9 січня 2017.