Маріуполь (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ФК «Маріуполь»
емблема
Повна назва Футбольний клуб
«Маріуполь»
Коротка назва «Маріуполь»
Рік заснування 1960
Місто Маріуполь, Україна
Стадіон «Іллічівець»
Вміщує 12 680
Президент Павло Разумний
Головний тренер Україна Олександр Бабич
Ліга Прем'єр-ліга
2016-17 1 Sub on.svg (перша ліга)
Домашня
Виїзна


«Маріуполь» — український футбольний клуб з однойменного міста, заснований у 1960 році. Виступає у прем'єр-лізі чемпіонату України.

Історія[ред.ред. код]

Колишні назви[ред.ред. код]

Радянський період[ред.ред. код]

В 1936 році на маріупольському заводі ім. Ілліча була створена футбольна команда, яка 18.07.1936 провела свій перший офіційний матч у 1/64 фіналі Кубка СРСР (програла 0:5 з криворізьким Динамо). У 1938 році клуб отримав назву «Сталь».

У 1960 році команда «Авангард» (Жданов) об'єдналася з командою «Шахтар» (Рутченкове — зараз район міста Донецька), створивши команду «Азовсталь» (Жданов).

Протягом 1960-х років клуб виступав в класі «Б» і другій групі класу «А», а в наступні десятиліття в українській зоні другої ліги.

Виступи в Україні[ред.ред. код]

Перший чемпіонат незалежної України «Азовець» провів у першій лізі, але зайняв 11 місце і вилетів у другу лігу, де впродовж наступних двох сезонів був її середняком.

Влітку 1995 року «Азовець» об'єднався з одним із лідерів другої ліги — командою «Динамо» (Луганськ). 3 квітня 1996 року команда змінила назву на «Металург» і вже під цією назвою в першому ж сезоні об'єднаній команді вдалося зайняти перше місце і вийти до першої ліги.

В першій лізі команда несподівано легко зайняла третє місце і вперше в своїй історії вийшла до еліти українського футболу.

Перший сезон в вищій лізі команда провела не дуже вдало, зайнявши 12 місце і відірвавшись від зони вильоту лише на одне очко, проте після цього команда стала незмінно займати місця в верхній половині таблиці, а сезон 2000—01 взагалі став найкращим в історії клубу — «Металург» зайняв четверте місце в чемпіонаті і дійшов до півфіналу кубка України.

17 грудня 2002 року команда змінила назву на «Іллічівець» в честь генерального спонсора — ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Незважаючи на зміну назви, команда трохи погіршила результати, знову перемістившись в середину таблиці.

У сезоні 2004—05 команда знову нагадала про себе, зайнявши п'яте місце і за рейтингом Fair Play УЄФА вперше в своїй історії потрапила в єврокубки, зігравши у Кубку УЄФА. Там в першому кваліфікаційному раунді маріупольці обіграли вірменський «Бананц» (2-0, 2-0), але в другому поступилися австрійській «Аустрії» (0-0, 0-3).

Наступного сезону команда продовжила вдалі виступи, повторивши свій найкращий результат у сезоні — четверте місце в чемпіонаті і півфінал кубка України.

База «Маріуполя» в Приморському районі міста

У сезоні 2006—07, після двох сезонів вдалих виступів, команда несподівано вилетіла до першої ліги, але наступного сезону посіла там перше місце і повернулась в елітний дивізіон.

З того часу команда в Прем'єр-лізі стала займати місця в нижній частині таблиці, кожного сезону борючись за виживання. Так в першому сезоні після повернення команда змогла забезпечити прописку лише після 30-го туру чемпіонату, у якому доля «Іллічівця» повинна була вирішитись на стадіоні «Україна» у львівському дербі «Карпат» і ФК «Львів». Маріупольцям була необхідна лише поразка «городян». У драматичному протистоянні (Григорій Баранець не забив пенальті) «синьо-золоті» поступились 1:2 і за результатами сезону саме вони повернулися до першої ліги, адже «Іллічівець» випередив львів'ян за кількістю перемог (якби кращого визначили за різницею м'ячів, то маріупольці покинули б Прем'єр-лігу).

Через рік доля «Іллічівця» знову вирішувалась в останньому турі — маріупольська команда посідала 15-те місце, відстаючи від ПФК «Севастополь», що знаходився на рятівному 14 місці на одне очко. «Севастополь» приймав «Таврію», а «Іллічівець» — «Динамо». «Іллічівець», поступаючись по ходу гри 0:2, здобув вольову перемогу з рахунком, в той час як «Севастополь» поступився 0:1. Таким чином «Іллічівець» знову зберіг прописку в еліті на наступний сезон[2].

У сезоні 2011/12 команда виступила трохи краще і в підсумку зайняла 11 місце, після чого до команди на посаду головного тренера повернувся її багаторічний тренер Микола Павлов[3].

14 червня 2017 року клуб було перейменовано на ФК «Маріуполь» в рамках виконання закону про декомунізацію.[4] Після двох сезонів у першій лізі, клуб цього ж року повернувся у прем'єр-лігу.

Статистика виступів в Україні[ред.ред. код]

Кубок УЄФА[ред.ред. код]

Клуб одного разу брав участь в кубку УЄФА, але далі другого кваліфікаційного раунду не пройшов.

Сезон Стадія Суперник Матч 1 Матч 2 Загальний рахунок
2004/2005 1 квал. Вірменія «Бананц» 2:0 2:0 4:0
2 квал. Австрія «Аустрія» 0:0 0:3 0:3

Склад команди[ред.ред. код]

Дані станом на 2 вересня 2017 року згідно із офіційною заявкою:
Позиція Гравець
1 Україна ВР Євген Гальчук
4 Україна ЗХ Євген Неплях
6 Україна ПЗ Віталій Віценець
7 Україна НП Руслан Кісіль
8 Україна ПЗ Віталій Кольцов
9 Україна ПЗ Дмитро Мишньов
11 Україна ПЗ В'ячеслав Чурко
12 Україна ВР Рустам Худжамов NYCS-bull-trans-K.svg
13 Україна ЗХ Сергій Яворський
14 Україна ВР Ігор Левченко
17 Сенегал ПЗ Роже Гоміс
19 Україна ПЗ Ігор Тищенко
20 Україна ЗХ Ігор Кирюханцев
Позиція Гравець
22 Україна ПЗ Андрій Тотовицький
23 Україна ЗХ Олександр Насонов
24 Україна ПЗ В'ячеслав Танковський
29 Україна ПЗ Денис Кожанов
30 Україна ЗХ Максим Білий
31 Бразилія ЗХ Ерікс
39 Україна НП Андрій Борячук
50 Україна ПЗ Сергій Болбат
77 Україна ПЗ Владислав Бугай
79 Україна ПЗ Сергій Вакуленко
86 Україна НП Руслан Фомін
88 Україна ПЗ Сергій Рудика
94 Україна ПЗ Сергій Горбунов

Закріплені номери[ред.ред. код]

Відомі гравці[ред.ред. код]

У списку подані гравці, що виступали за національну збірну своєї країни.

Україна
Легіонери

Докладніше: Категорія:Футболісти «Маріуполя»

Тренери[ред.ред. код]

Микола Павлов — колишній головний тренер «Маріуполя» (2012—2015)
Олександр Бабич — теперішній головний тренер «Маріуполя»
 

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У сезоні 2010/11 «Маріуполь» став автором антирекорду чемпіонатів України — поступився у виїзному матчі київському «Динамо» з рахунком 0:9[5].
  • У сезоні 2011/12 у заявці «Маріуполя» був 21 гравець, що грав за маріупольців на правах оренди[6]. Більшість з них — молоді гравці з донецького «Шахтаря».

Попередні емблеми клубу[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]