Плакодерми
| †Панцирні риби Час існування: Ранній силур – пізній девон | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Щелепи Dunkleosteus
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Ряди
| ||||||||||||||
|
Antiarchi † | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Панцирні риби (Placodermi) — клас щелепноротих (Gnathostomata), які жили у палеозої, починаючи з раннього силуру. Їх розквіт спостерігався у девоні, однак в кінці його клас повністю зник.
Загальні відомості
Перші панцирні риби жили у прісних водоймах, але пізніше опанували моря. Характерною ознакою цих риб була наявність кісткового панцира, який захищав голову і тулуб. Панцирні риби були першими хребетними, у яких з'явились щелепи. Вважають, що щелепи розвинулись з панцирних кісток, які виконували функцію підтримки зябрів у безщелепних риб. Більшість панцирних риб вела малорухливий придонний спосіб життя, живлячись бентосними організмами та водною рослинністю. Поява щелеп дозволила цій групі тварин освоїти пелагіаль та деяким з них стати активними хижаками. Щелепи дозволяли хапати здобич, прокушувати панцирі, трощити черепашки молюсків та панцирі ракоподібних. З цим пов'язаний спалах формоутворення та поява у панцирних риб нових пристосувань до активного способу життя — парних плавців, кісткових хребців, зябрових кришок та інших органів, які характерні і для сучасних риб.
Найбільшим представником панцирних риб був дунклеостей (Dunkleosteus), який сягав довжини 10 м. Це був найбільший хижак своєї епохи, зуби якому заміняли гострі кісткові пластинки, а рухоме з'єднання голови та тіла дозволяло рибі відкидати голову назад та широко відкривати рот. Об'єктом полювання дунклеостея була велика риба та навіть акули.
Посилання
- Плакодерма (рос.)
- Занурення у девон (рос.)
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про викопних риб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
