Дунклеостей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
† Дунклеостей
Череп Dunkleosteus
Череп Dunkleosteus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Панцирні риби (Placodermi)
Ряд: Артродіри (Arthrodira)
Родина: Dunkleosteidae
Рід: Дунклеостей (Dunkleosteus)
Типовий вид
Dunkleosteus terrelli
(Newberry, 1873)
Синоніми
Ponerichthys Miller, 1892
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dunkleosteus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dunkleosteus
EOL logo.svg EOL: 4655862
Fossilworks: 34328

Дунклеостей (Dunkleosteus) — рід вимерлих панцирних риб класу плакодерм, що жили в девонському періоді 415–360 млн років тому. Його представники були найбільшими морськими хижаками свого часу. Названий на честь американського палеонтолога Девіда Данкла (David Dunkle)[1]; закінчення -osteus походить від дав.-гр. ὀστέον — «кістка». Викопні рештки трапляються в Марокко, Бельгії, Польщі та Північній Америці.

Точний розмір дунклеостея визначити важко: зазвичай від нього зберігаються лише кістки голови, і решток, за якими було б видно повну довжину тіла, нема[2]. Розмір його голови перевищував метр, а довжина всього тіла була не менше 6 метрів (за деякими ознаками, в окремих особин вона могла бути й удвічі більшою)[2][3][4]; іноді називають цифри 10[5] та 20[6] метрів.

Dunkleosteus «intermedius» (D. terrelli)

Опис[ред.ред. код]

Череп Dunkleosteus, Національний музей природознавства, Париж, Франція

Dunkleosteus мав відносно добре, як для девонських тварин, розвинені щелепи (хоча перші щелепні з'явилися ще в силурі). Замість зубів у нього були великі кісткові пластини, корисні для роздроблення панцира інших плакодерм. При вивченні в Чиказькому університеті біомеханічної комп'ютерної моделі щелеп Dunkleosteus було визначено, що вони могли розвивати тиск в 55 МПа, а це можна порівняти з укусом крокодилів. Більш того, Dunkleosteus міг відкривати рот за 1/50 секунди, в результаті чого потік води просто засмоктував в нього жертву[7].

Рештки Dunkleosteus часто виявляються поряд із пережованими кістками. Припускається, що він подібно до інших плакодерм міг відригувати ті кістки, які не міг переварити.

Систематика[ред.ред. код]

Рід Dunkleosteus був виділений зі складу роду Dinichthys (це зробив у 1956 році Жан-П'єр Леман, фр. Jean Pierre Lehman). Типовий вид цього роду — Dunkleosteus terrelli — описав в 1873 році Джон Ньюберрі під назвою Dinichthys terrelli. Рід Dunkleosteus довго включали до родини Dinichthyidae, але в 2010 році його разом з кількома іншими родами перенесли до родини Dunkleosteidae[8].

Види[ред.ред. код]

D. terrelli (Newberry, 1873 [оригінал Dinichthys])
D. ? belgicus (Newberry) 1873
D. denisoni (Kulczycki) 1957
D. marsaisi Lehmann, 1956
D. magnificus (Hussakof & Bryant) 1919
D. missouriensis (Branson) 1914
D. newberryi (Clarke) 1885
D. amblyodoratus Carr & Hlavin, 2010
D. raveri Carr & Hlavin, 2010

Синоніми[ред.ред. код]

Ponerichthys Miller, 1892

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dunkle, David Hosbrook. The Encyclopedia of Cleveland History. 1997-07-10. Архів оригіналу за 2015-04-11. Процитовано 2015-04-11. 
  2. а б Helfman G., Collette B. B., Facey D. E., Bowen B. W. The Diversity of Fishes: Biology, Evolution, and Ecology. — John Wiley & Sons, 2009. — P. 177. — 736 p. — ISBN 9781444311907.
  3. Young G. C. (2003). Did Placoderm Fish Have Teeth?. Journal of Vertebrate Paleontology 23 (4). с. 987–990. 
  4. Ben Waggoner (2000-07-22). Introduction to the Placodermi: Extinct armored fishes with jaws. University of California Museum of Paleontology. Архів оригіналу за 2015-04-11. Процитовано 2015-04-11. 
  5. Reece J. B., Meyers N., Urry L. A. et al. Campbell Biology Australian and New Zealand version. — Pearson Higher Education AU, 2014. — P. 740. — 1521 p. — ISBN 9781486012299.
  6. Selden P., Nudds J. Evolution of Fossil Ecosystems. — Elsevier, 2012. — P. 63. — 288 p. — ISBN 9780124046375.
  7. Anderson, P. S. L., Westneat, M. W. (2007). Feeding mechanics and bite force modelling of the skull of Dunkleosteus terrelli, an ancient apex predator. Biology letters 3 (1). с. 76–79. PMID 17443970. doi:10.1098/rsbl.2006.0569. 
  8. Carr R. K., Hlavin V. J. (2010). Two new species of Dunkleosteus Lehman, 1956, from the Ohio Shale Formation (USA, Famennian) and the Kettle Point Formation (Canada, Upper Devonian), and a cladistic analysis of the Eubrachythoraci (Placodermi, Arthrodira). Zoological Journal of the Linnean Society 159 (1). с. 195–222. doi:10.1111/j.1096-3642.2009.00578.x. 

Ресурси Інтернета[ред.ред. код]

Дунклеостей
← 4,6 млрд 542 488 444 416 359 299 251 200 145 65 23 2
Dunkleosteus Це незавершена стаття про викопних риб.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.