Протогеометричний стиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:11, 28 квітня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протогеометрична амфора, Афіни, 975950 до н. е., Британський музей

Протогеометричний стиль — тип давньогрецького вазопису, характерний для середнього періоду «темних віків» та початку архаїчного періоду (приблизно 1050900 роки до н. е.).

Приблизно через століття після занепаду мікенської цивілізації в результаті дорійського вторгнення поява псевдогеометричної кераміки стала першою ознакою культурного відродження (до цього існувала дуже примітивна субмікенська кераміка, досягнення мікенського періоду були в основному забуті).

Завдяки використанню швидкого гончарного кола посудини цього періоду технічно досконаліші, ніж посудини раннього етапу «темних віків». Декоративні елементи на протогеометричних судинах обмежуються суто абстрактними мотивами; найчастіше зустрічаються широкі горизонтальні смуги навколо вінця і середини корпусу, а також концентричні кола, нанесені за допомогою циркуля і кількох мазків.

Серед інновацій потрібно відзначити деякі нові форми амфор, що виникли під мікенським впливом. Серед таких амфора з ручками у середній або горловий частини, кратер і лекіф. Аттичні гончарі змінили форму цих судин завдяки використанню швидкого гончарного кола — збільшилася їх висота, а отже, і площа нанесення малюнка. Починаючи з 9 століття до н. е. протогеометричний стиль змінюється геометричним стилем.

Джерела