Ритон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Золотий ритон періоду правління Імперії Ахеменідів (Іран)

Рито́н — посудина у вигляді рогу. На Сході та у іраномовних народів (наприклад скіфів) ритон вважався святою посудиною та атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися із світом небесним. Згідно з легендою, записаною Геродотом, символи царської влади у вигляді золотого орала, ярма, сокири і чаші, впали колись з неба. Ці речі часто зустрічаються у похованнях скіфів.

Ритони також були поширені серед древніх слов'ян. Вживалися вони для ритуальних обрядів пов'язаних із язичництвом. Також, ритони були необхідними атрибутами весільних обрядів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Кравченко С. Скіфське золото / «Наука и жизнь», № 9. — 1971. — С. 10-12
  • Рибаков Б. Декоративно-прикладне мистецтво Русі Х-ХІІІ ст. «Аврора», Ленінград, 1971.