Ришард Терлецький
Ришард Терлецький | |
---|---|
пол. Ryszard Terlecki | |
Народився |
2 вересня 1949 (74 роки) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка |
Країна |
Польська Народна Республіка Республіка Польща |
Діяльність | викладач університету, політик, історик, журналіст |
Alma mater | Ягеллонський університет (1976) і Q9367845? |
Науковий ступінь | професор[d][1] (22 січня 2002) і доктор габілітований[1] (1 січня 1992) |
Знання мов | польська |
Заклад | Папський університет Івана Павла II у Кракові, Institute for the History of Science, Polish Academy of Sciencesd, Jesuit University of Philosophy and Education Ignatianumd, Державний східноєвропейський вищий коледж у Перемишлі і Інститут національної пам'яті |
Посада | заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd і член Сейму Польщі[d][2] |
Партія | Право і справедливість |
Батько | Ольгерд Терлецькийd |
Автограф | |
Нагороди | |
Ришард Терлецький (пол. Ryszard Terlecki; нар. 2 вересня 1949 року, Краків) — польський історик, викладач, професор гуманітарних наук, журналіст та політик. Член Сейму 6-го, 7-го, 8-го та 9-го скликань, з 2015 року голова Парламентського клубу «Право і справедливість», віцемаршалек 8-го та 9-го скликання Сейму.
Біографія
Народився 2 вересня 1949 року у Кракові[3].
Кар'єра викладача
У 1976 році закінчив історичний факультет в Ягеллонському університеті. У 1980 році здобув науковий ступінь доктора, а у 1992 році — габілітованого доктора[3]. В 2002 році йому присвоєно вчене звання професора. Почав працювати викладачем в Інституті історії науки Польської академії наук. Був проректором філософсько-педагогічного коледжу Ігнатіанум. У 2003 році він також став викладачем Державної вищої школи Східної Європи в Перемишлі[4].
Був публіцистом, редактором та співробітником багатьох журналів, в тому числі співзасновник та головний редактор газети «Czas Krakowski».
З 2000 по 2006 рік був керівником Управління народної освіти в Краківському відділенні Інституту національної пам'яті, потім до 2007 року директором цього відділення. Також читав лекції в Папському університеті Івана Павла ІІ у Кракові[5].
Політична діяльність
У 1968 та 1970 роках його затримували за участь у студентських акціях протесту. З 1977 року співпрацював з Комітетом солідарності студентів, а потім з Комітетом оборони робітників. У 1980 році приєднався до «Солідарності»[3].
На парламентських виборах 2007 року здобув депутатський мандат зі списку Права і справедливості, набравши 4246 голосів у краківському окрузі.
На парламентських виборах 2011, 2015 та 2019 роках був переобраний у парламент[6][7][8]. Також обіймає посаду віцемаршалка Сейму.
Нагороди
- лицарський хрест Ордена Заслуг Угорщини (2017)[9];
- орден «За заслуги» ІІ ступеня (Україна, 22 серпня 2020) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність[10];
Примітки
- ↑ а б Nauka Polska
- ↑ Wszyscy posłowie
- ↑ а б в Ryszard Terlecki – Encyklopedia Solidarności. www.encysol.pl. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Sejm Rzeczypospolitej Polskiej. VI kadencja. Przewodnik, Wydawnictwo Sejmowe, Warszawa 2008, s. 233—234.
- ↑ UPJPII | prof. dr hab. Ryszard Iwon Terlecki. beta.upjp2.edu.pl. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Wybory 2011. wybory2011.pkw.gov.pl. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ PKW | Wybory do Sejmu RP i Senatu RP. parlament2015.pkw.gov.pl. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej 2019 r. sejmsenat2019.pkw.gov.pl (пол.). Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Prezydent Węgier odznaczył Polaków. "Przyczynili się do realizacji wspólnych przedsięwzięć opartych na przyjaźni". PolskieRadio.pl. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №341/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 9 листопада 2020.
|
- Народились 2 вересня
- Народились 1949
- Уродженці Кракова
- Випускники Ягеллонського університету
- Члени партії «Право і справедливість»
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Політики Польщі
- Польські журналісти
- Діячі руху «Солідарність»
- Депутати Сейму Польщі
- Нагороджені орденом Заслуг (Угорщина)
- Польські публіцисти