Святодухівський собор (Херсон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святодухівський собор (Херсон)
Кафедральний Святодухівський собор у Херсоні
46°38′04″ пн. ш. 32°36′22″ сх. д. / 46.63444° пн. ш. 32.60611° сх. д. / 46.63444; 32.60611
Тип споруди православний храм
Розташування Україна УкраїнаХерсон
Архітектор Ярославський І. В.
Початок будівництва 1810
Кінець будівництва 1836
Висота 19,7 м
Будівельна система цегла
Стиль класицизм
Належність УПЦ МП
Єпархія Херсонська єпархія УПЦ
Стан пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса вул. Преображенська, 36
Епонім Святий Дух
Святодухівський собор (Херсон). Карта розташування: Україна
Святодухівський собор (Херсон)
Святодухівський собор (Херсон) (Україна)
Мапа
CMNS: Святодухівський собор у Вікісховищі

Святодухівський кафедральний собор у Херсоні (Привозна церква) — православний (УПЦ МП) історичний храм у Херсоні; цінна історико-архітектурна пам'ятка міста початку XIX століття (охоронний номер: 723).

На початку XIX ст. в центрі Привозної площі в Херсоні було прийнято рішення збудувати Святодухівський храм.

У 1810 р. губернський архітектор Іван Васильович Ярославський склав проект. Архітектор відобразив риси суворого класицизму, уникаючи ремінісценцій бароко.

Собор після реставрації фасаду, 2012 рік

Виконаний у простих геометричних формах, храм відрізнявся чіткою пропорційністю, чистотою плану, об'ємів, площин та деталей при одночасному їх поєднанні. Проект датований 1810 роком, проте будівництво церкви, висота якої мала становити 27 м, через постійний брак коштів тривала до 1836 р. В процесі будівництва циліндричний барабан храму було замінено на восьмикутний — простіший у виконанні. Завершенню будівництва храму сприяла пожертва у 15 тис. рублів «раба Божого Гр. І. Р.», як назвав себе благодійник.

Церква мала квадратний план з чотирьохколонними портиками тосканського ордеру з усіх боків. Іконостас було встановлено на пожерстви купців Галухина, Богданова, Секачьова та Носова.

У 1910 р. Святодухівська церква була розширена за рахунок прибудови трапезної. Храм не мав власної дзвіниці, тому використовувалася дзвіниця Преображенської церкви, розташованої неподалік.

У 1962 році, коли Катериненський та Успенський собори було вже закрито, Святодухівська церква отримала статус собору. У теперішній час це Святодуховський кафедральний собор (вул. Преображенська, 36).

Джерела

  • Пиворович В. Б., Дяченко С. А. Улицами старого Херсона. Штрих. — Херсон, 2003. — 196 с.