Святий Дух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корреджо. Святий Дух сходить на Марію (Коронування Марії)

Святий Дух (івр.: רוח הקודש Ruah haqodesh, гр. Πνεύμα - Пневма) — богословський термін, що означає в християнстві одну з трьох іпостасей Святої Трійці поряд із Богом Отцем і Богом-Сином. У богослов'ї вчення про Святого Духа називається пневматологією.

Святий Дух у Біблії[ред. • ред. код]

Старий заповіт[ред. • ред. код]

У Старому Заповіті поняття Духу визначено терміном «Руаг» (רוח), що дослівно означає подих.

  • Вперше цей термін зустрічається у книзі Буття, на початку створення світу «Дух Божий ширяв над поверхнею води».(Бут. 1:2)
  • Пророк Ісая характеризує «Дух Господній», як «дух мудрості й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього» (Іс. 11:2).
  • Дух Господній говорить вустами пророків (2 Сам. 23:2).

Новий заповіт[ред. • ред. код]

У Новому заповіті міститься об'явлення Святого Духу:

Вчення Церкви[ред. • ред. код]

Католицька, православна, а також більшість протестантських церков, які визнають вчення про Триєдиного Бога, вважають Святого Духа особою, рівною Богові-Отцю і Богові-Сину. Так, Нікейський символ віри (IV століття)стверджує віру в

«Духа Святого, Господа животворного, що від Отця ісходить; що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків»

а згідно з афанасіївським символом віри (IV-V (?) століття)

«Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але походить.»

Дух Святий як Особа[ред. • ред. код]

Богослови підкреслюють, що Дух святий є особою, якій властиві риси думаючої і діючої згідно з його статусом істоти, Він володіє розумом, почуттями та волею. Зокрема:

  • Дух Святий вчить і нагадує (Ів. 14:26),
  • перебуває зі своїм народом (Ів. 14:17),
  • пробуває у нас (1 Кор. 3:16),
  • свідчить про Ісуса (Ів. 15:26),
  • відкриває людям очі і світові виявить про гріх, і про правду, і про суд" (Ів. 16:8),
  • чує, говорить, повідомляє, наводить на правду (Ів. 16:13),
  • говорить через Святе Письмо, промовляє до Филипа (Дії 8:29),
  • закликає служити (Дії 13:2),
  • обдаровує різних людей зі своєї волі (1 Кор. 12:8-11),
  • є нашим заступником (Рим. 8:26),
  • усе бо досліджує, навіть Божі глибини (1 Кор. 2:10-11).

Ісходження Святого Духа[ред. • ред. код]

Якщо згідно з вченням про триєдність Бога, Бог-Отець не має початку, то Святий Дух, як і Бог-Син, має свій початок у Богові-Отцеві. Проте, згідно з прийнятою у християнстві термінологією, якщо Бог-Син є «народженим», то Святий Дух «ісходить»[1] (грец. ἐκπορεύεσθαι, προϊέναι, лат. procedere).

Джерело ісходження (походження) Святого Духа було предметом тисячолітньої суперечки між Західною церквою (насамперед католицизмом) і Східною церквою (православ'я). Католицька церква навчає, що Святий Дух походить від Отця і Сина («філіокве»), тоді як Православна церква визнає походження Святого Духу лише від Отця.

Історія засвідчила кілька спроб досягти консенсусу між католицизмом і православ'ям в цьому питанні. Так, на Флорентійському Соборі було прийняте вчення про те, що «Дух походить від Отця і Сина вічно і суттєво як із одного джерела і причини»»[2][3].. Берестейська унія закріпила формулювання про ісходження Святого Духу «від Отця через Сина»[4].

Сучасні католицькі богослови як правило не вбачають сутнісної різниці між власним і православним поглядом на ісходження Святого Духу[5], проте серед православних богословів до сих пір поширена думка про те, що «філіокве» (тобто твердження про ісходження Духа «і від Сина») є єрессю[6].

Зіслання Святого Духа[ред. • ред. код]

Ель Греко. Злиття Святого Духа на Христових учнів у День П'ятидесятниці

Ісус Христос, розлучаючись зі Своїми учнями перед стражданнями, обіцяв послати «іншого Утішителя» (Ів. 14:16-17). Зіслання Святого Духа сталося на п'ятдесятий день після Воскресіння Христа, коли апостоли «сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:4).

На думку християнських богословів, зіслання Святого Духа вказало на триєдинство Бога, саме цей момент вважається початком Христової Церкви.

Дії святого Духа[ред. • ред. код]

З діями Святого Духа зв'язують такі релігійні поняття як: хрещення Святим Духом, плід Святого Духа, дари Святого Духа.

Хрещення святим Духом[ред. • ред. код]

Хрещення Святим Духом вважається одним із семи християнських таїнств і називається миропомазанням. Православні церкви здійснюють миропомазання одразу після хрещення, католицькі як правило після семи років. Про хрещення Святим Духом згадується у Новому Заповіті, зокрема Іван Предтеча говорить про те, що Ісус хреститиме Духом Святим:

Мр. 1:8:Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.

Апостоли також молились щоб люди отримували хрещення Святим Духом від Ісуса Христа:

Дії 8:14-17: Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.

П'ятидесятники навчають, що обов'язковою ознакою хрещення Духом Святим є говоріння іншою мовою, як це супроводжувалося при злитті Духа Святого на день П'ятидесятниці.

Дари Святого Духа[ред. • ред. код]

Миропомазання вважається таїнством прийняття Дарів Духу Святого. У Біблії вчення про Дари Святого Духу найповніше викладено в апостольському посланні до коритян, зокрема

1 Кор. 12:7-11: І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
1 Кор. 12:28-31: А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють? Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!

Католицька Церква визначає Дари святого духу як «постійні нахили, що роблять людину здатною слідувати спонуканням Святого Духа».[7]. Спираючись на Іс. 11:2, католицизм традиційно виділяє сім дарів Духа Святого - мудрість, розум, порада, мужність, знання, побожність і страх Божий [8][9]. Вчення про сім дарів Святого Духа розробив Фома Аквінський у роботі Summa Theologica[10]. Згідно зі словами Святого Письма (Іс 11, 2) приймається існування семи дарів Святого Духа, які отримує людина разом з освячуючою благодаттю і влитими чеснотами (пор. ККЦ 1831).


Плід Святого Духа[ред. • ред. код]

В апостолському посланні до галатів перелічуються наступні плоди святого духа:

Гал. 5:22-23А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість

Катехизис католицької церкви визначає Плоди святого духу як «прояви досконалості, яке творить у нас Дух Святий».[7]

П’ятедисятники вважають, що різниця між дарами і плодами Святого Духу полягає в тому, що Плід "приходить поступово зсередини", "з'являється як вираження й результат божественного життя", тоді як Дари можуть даватися раптово на будь-якій стадії життя віруючого[11]

Православний ієрей О.Давиденков вважає, що Плоди «суть благодатна прихильність серця», тоді як Дари «являють собою сили, що подаються для гідного проходження того або іншого служіння на благо Церкви»[12]

Альтернативні погляди[ред. • ред. код]

[icon] Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2009)

Для Свідків Єгови Святий Дух – це не третя Божа Особа, а тільки звичайна енергія, сила, вітер, тобто "діюча сила Єгови", якою Він послуговується. Тому "Дух Святий" вони завжди пишуть з малої літери. Свідки Єгови заперечують, що Святий Дух – Бог. Навпаки, вони вчать, що Святий Дух являє собою безособову силу, на кшталт електричного струму.


Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ У перекладах українською поширено також термін «походить», однак теологічно-правописний порадник Українського католицького університету радить вживати термін «ісходження»
  2. ↑ Philip Schaff, History of the Christian Church, Vol. VI, p. 182. See also Meyendorff, p. 110.
  3. ↑ Давид Джей Веббер. Нікейський Символ Віри і Філіокве: Лютеранський Підхід
  4. ↑ Священник В. Данилов. История Брестской унии
  5. ↑ Див. офіційне роз'яснення питання про Filioque, дане Папською Радою по сприянню християнській єдності. Російський переклад А. Коваля
  6. ↑ Див. напр. прот. Потапов. Православие и инославие.Филиокве.
  7. ↑ а б Катехізис католицької церкви
  8. ↑ Катехизм католицької церкви
  9. ↑ Catechism of the Catholic Church
  10. ↑ Summa Theologica. Secunda Secundæ Partis
  11. ↑ Дональд Джи. Плод и Дары Святого Духа («Concerning Spiritual Gifts», Gospel Publishing House, Спрингфилд, Миссури, США)
  12. ↑ Ієрей Олег Давыденков. Катехизис. Глава IX

Посилання[ред. • ред. код]

У Вікіджерелах є оригінали текстів на тему:
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Святий Дух


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Святий_Дух&oldid=18381017