Святий Дух

Корреджо. Святий Дух сходить на Марію (Коронування Марії)

Святий Дух (івр.: רוח הקודש Ruah haqodesh, гр. Πνεύμα - Пневма) — богословський термін, що означає в християнстві одну з трьох іпостасей Святої Трійці поряд із Богом Отцем і Богом-Сином. У богослов'ї вчення про Святого Духа називається пневматологією.

Святий Дух у Біблії

Старий заповіт

У Старому Заповіті поняття Духу визначено терміном «Руаг» (רוח), що дослівно означає подих.

• Вперше цей термін зустрічається у книзі Буття, на початку створення світу «Дух Божий ширяв над поверхнею води».(Бут. 1:2)
• Пророк Ісая характеризує «Дух Господній», як «дух мудрості й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього» (Іс. 11:2).
• Дух Господній говорить вустами пророків (2 Сам. 23:2).

Новий заповіт

У Новому заповіті міститься об'явлення Святого Духу:

• Від Святого Духу Діва Марія зачала Ісуса Христа (Мт. 1:18, Лк. 1:35)
• Святий дух зійшов з небес у вигляді голуба під час хрещення Ісуса на Йордані (Мр. 1:10).
• У день П'ятидесятниці Святим духом «сповнилися» апостоли (Дії 2:4, Дії 7:55)
• Святий Дух говорить вустами пророків (Дії 4:25)
• У посланнях апостолів Святий Дух називається Духом Правди (Ів. 14:17), Духом Віри (2 Кор. 4:13), Духом Любові (2 Тим. 1:7), Духом Вічності (Євр. 9:14) і Духом Благодаті (Євр. 10:29).

Вчення Церкви

Католицька, православна, а також більшість протестантських церков, які визнають вчення про Триєдиного Бога, вважають Святого Духа особою, рівною Богові-Отцю і Богові-Сину. Так, Нікейський символ віри (IV століття)стверджує віру в

«Духа Святого, Господа животворного, що від Отця ісходить; що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків»

а згідно з афанасіївським символом віри (IV-V (?) століття)

«Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але походить.»

Дух Святий як Особа

Богослови підкреслюють, що Дух святий є особою, якій властиві риси думаючої і діючої згідно з його статусом істоти, Він володіє розумом, почуттями та волею. Зокрема:

• Дух Святий вчить і нагадує (Ів. 14:26),
• перебуває зі своїм народом (Ів. 14:17),
• пробуває у нас (1 Кор. 3:16),
• свідчить про Ісуса (Ів. 15:26),
• відкриває людям очі і світові виявить про гріх, і про правду, і про суд" (Ів. 16:8),
• чує, говорить, повідомляє, наводить на правду (Ів. 16:13),
• говорить через Святе Письмо, промовляє до Филипа (Дії 8:29),
• закликає служити (Дії 13:2),
• обдаровує різних людей зі своєї волі (1 Кор. 12:8-11),
• є нашим заступником (Рим. 8:26),
• усе бо досліджує, навіть Божі глибини (1 Кор. 2:10-11).

Ісходження Святого Духа

Якщо згідно з вченням про триєдність Бога, Бог-Отець не має початку, то Святий Дух, як і Бог-Син, має свій початок у Богові-Отцеві. Проте, згідно з прийнятою у християнстві термінологією, якщо Бог-Син є «народженим», то Святий Дух «ісходить» (грец. ἐκπορεύεσθαι, προϊέναι, лат. procedere).

Джерело ісходження (походження) Святого Духа було предметом тисячолітньої суперечки між Західною церквою (насамперед католицизмом) і Східною церквою (православ'я). Католицька церква навчає, що Святий Дух походить від Отця і Сина («філіокве»), тоді як Православна церква визнає походження Святого Духу лише від Отця.

Історія засвідчила кілька спроб досягти консенсусу між католицизмом і православ'ям в цьому питанні. Так, на Флорентійському Соборі було прийняте вчення про те, що «Дух походить від Отця і Сина вічно і суттєво як із одного джерела і причини»».. Берестейська унія закріпила формулювання про ісходження Святого Духу «від Отця через Сина».

Сучасні католицькі богослови як правило не вбачають сутнісної різниці між власним і православним поглядом на ісходження Святого Духу, проте серед православних богословів до сих пір поширена думка про те, що «філіокве» (тобто твердження про ісходження Духа «і від Сина») є єрессю.

Зіслання Святого Духа

Ель Греко. Злиття Святого Духа на Христових учнів у День П'ятидесятниці

Ісус Христос, розлучаючись зі Своїми учнями перед стражданнями, обіцяв послати «іншого Утішителя» (Ів. 14:16-17). Зіслання Святого Духа сталося на п'ятдесятий день після Воскресіння Христа, коли апостоли «сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:4).

На думку християнських богословів, зіслання Святого Духа вказало на триєдинство Бога, саме цей момент вважається початком Христової Церкви.

Дії святого Духа

З діями Святого Духа зв'язують такі релігійні поняття як: хрещення Святим Духом, плід Святого Духа, дари Святого Духа.

Хрещення святим Духом

Хрещення Святим Духом вважається одним із семи християнських таїнств і називається миропомазанням. Православні церкви здійснюють миропомазання одразу після хрещення, католицькі як правило після семи років. Про хрещення Святим Духом згадується у Новому Заповіті, зокрема Іван Предтеча говорить про те, що Ісус хреститиме Духом Святим:

Мр. 1:8:Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.

Апостоли також молились щоб люди отримували хрещення Святим Духом від Ісуса Христа:

Дії 8:14-17: Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.

П'ятидесятники навчають, що обов'язковою ознакою хрещення Духом Святим є говоріння іншою мовою, як це супроводжувалося при злитті Духа Святого на день П'ятидесятниці.

Дари Святого Духа

Миропомазання вважається таїнством прийняття Дарів Духу Святого. У Біблії вчення про Дари Святого Духу найповніше викладено в апостольському посланні до коритян, зокрема

1 Кор. 12:7-11: І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.

1 Кор. 12:28-31: А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють? Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!

Католицька Церква визначає Дари святого духу як «постійні нахили, що роблять людину здатною слідувати спонуканням Святого Духа».. Спираючись на Іс. 11:2, католицизм традиційно виділяє сім дарів Духа Святого - мудрість, розум, порада, мужність, знання, побожність і страх Божий . Вчення про сім дарів Святого Духа розробив Фома Аквінський у роботі Summa Theologica. Згідно зі словами Святого Письма (Іс 11, 2) приймається існування семи дарів Святого Духа, які отримує людина разом з освячуючою благодаттю і влитими чеснотами (пор. ККЦ 1831).

Плід Святого Духа

В апостолському посланні до галатів перелічуються наступні плоди святого духа:

Гал. 5:22-23А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість

Катехизис католицької церкви визначає Плоди святого духу як «прояви досконалості, яке творить у нас Дух Святий».

П’ятедисятники вважають, що різниця між дарами і плодами Святого Духу полягає в тому, що Плід "приходить поступово зсередини", "з'являється як вираження й результат божественного життя", тоді як Дари можуть даватися раптово на будь-якій стадії життя віруючого

Православний ієрей О.Давиденков вважає, що Плоди «суть благодатна прихильність серця», тоді як Дари «являють собою сили, що подаються для гідного проходження того або іншого служіння на благо Церкви»

Альтернативні погляди

Для Свідків Єгови Святий Дух – це не третя Божа Особа, а надзвичайна енергія, сила, вітер, тобто "діюча сила Єгови", якою Він послуговується.

«Сила Всевишнього»

З Біблії чітко видно, що святий дух — це сила, за допомогою якої Бог здійснює свої наміри. Сповістивши дівчині Марії, що в неї народиться син, ангел Гавриїл промовив: «Святий дух злине на тебе, і сила Всевишнього огорне тебе. Тому і той, хто народиться, буде названий святим, Сином Божим» (Луки 1:35). Слова Гавриїла вказують на зв’язок між святим духом і «силою Всевишнього».

Подібна думка міститься в інших уривках Біблії. Пророк Михей сказав: «Я... повен сили Духа Господнього» (Михея 3:8, Кул.). Своїм учням Ісус пообіцяв: «Коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу» (Дії 1:8). Про «силу святого духу» говорив також апостол Павло (Римлян 15:13, 19).

Отже, святий дух і сила Бога тісно пов’язані між собою. За допомогою цього духу Бог Єгова виконує свої наміри. Святий дух — це вияв Божої сили або Божа сила в дії. Вона надзвичайно могутня, адже нею Єгова створив неосяжний всесвіт. Через пророка Ісаю Творець спонукує поміркувати про велич його сили: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його» (Ісаї 40:26).

Ці слова показують, що наш усесвіт, в якому панує порядок і гармонія, існує завдяки безмежній силі Всемогутнього Бога. І саме вона підтримує життя кожного з нас.(Дивіться інформацію «Вияв Божої сили»).

Єгова може використовувати свій святий дух не лише для таких величних справ, як створення усесвіту, але й для підтримки і захисту людей. У Біблії неодноразово розповідається, як Бог зміцняв святим духом своїх служителів.

«Дух Єгови на мені»

Прикладом могутності Божого святого духу є служіння Ісуса. Звертаючись до мешканців Назарета, він сказав: «Дух Єгови на мені» (Луки 4:18). Що здійснював Ісус «під дією духу»? (Луки 4:14). Він зціляв хворих, міг заспокоїти розбурхане море, нагодувати кількома хлібинами та рибами тисячі людей і навіть воскрешав померлих. Апостол Павло описав Ісуса як «чоловіка, на якого Бог прилюдно... вказав, здійснивши через нього могутні діла, чуда і знаки» (Дії 2:22).

Хоча сьогодні Божі служителі не виконують чудес силою святого духу, вони відчувають на собі його дивовижний вплив. Ісус запевнив, що Єгова охоче даватиме свій дух вірним служителям (Луки 11:13). Ось чому апостол Павло казав: «Все мені під силу завдяки тому, хто мене зміцнює» (Филип’ян 4:13). Чи може святий дух впливати і на ваше життя? Відповідь ви знайдете в наступній статті.

Святий дух не є особою

У Біблії святий дух порівнюється з водою. Обіцяючи поблагословити свій народ, Бог сказав: «Виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл,— виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх» (Ісаї 44:3).

Коли Бог виливає свій дух на вірних служителів, вони, як каже Біблія, сповнюються святим духом. Божим духом сповнились Ісус, Іван Хреститель, Петро, Павло, Варнава, а також учні, які зібралися разом у день П’ятидесятниці 33 року н. е. (Луки 1:15; 4:1; Дії 4:8; 9:17; 11:22, 24; 13:9).

Поміркуйте, чи можливо вилити на когось особу? А чи може сповнитись особою група людей? Це суперечить здоровому глузду. Біблія говорить, що люди сповнювались мудрістю, розумом і навіть точним знанням, але в ній ніде не написано, що хтось сповнився особою (Вихід 28:3; 1 Царів 7:14; Луки 2:40; Колосян 1:9).

Слово «дух» є перекладом грецького пне́ума, що має ще інші значення, які теж вказують на невидиму силу. Згідно з «Тлумачним словником слів Нового Завіту» В. Вайна (англ.), «основне значення слова пне́ума — це вітер або дихання; воно також може означати дух, що, так само як вітер, є невидимим, нематеріальним і має велику силу».

Посилання

• Чому Святий Дух зійшов не відразу після Вознесіння?
• Хто такий Святий Дух?
• Ісходження — походження Святого Духа
• Нікейський Символ Віри і Філіокве: Лютеранський Підхід
• Православний погляд: Слово про Пресвяту Тройцю
• Що таке святий дух?

Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.