Святий Дух
Святий Дух (грец. Άγιο Πνεύμα, лат. Spiritus Sanctus) — у християнстві Бог, одна з трьох іпостасей Святої Трійці нарівні з Богом Отцем і Богом-Сином. Вчення про Святого Духа називається пневматологією.
Зміст
Святий Дух у Біблії[ред. | ред. код]
Старий заповіт[ред. | ред. код]
У Старому Заповіті поняття Духу визначено терміном «Руаг» (רוח), що дослівно означає подих.
- Вперше цей термін зустрічається у книзі Буття, на початку створення світу «Дух Божий ширяв над поверхнею води».(Бут. 1:2)
- Пророк Ісая характеризує «Дух Господній», як «дух мудрості й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього» (Іс. 11:2).
- Дух Господній говорить вустами пророків (2 Сам. 23:2).
Новий заповіт[ред. | ред. код]
У Новому заповіті міститься об'явлення Святого Духу:
- Від Святого Духу Діва Марія зачала Ісуса Христа (Мт. 1:18, Лк. 1:35)
- Святий дух зійшов з небес у вигляді голуба під час хрещення Ісуса на Йордані (Мр. 1:10).
- У день П'ятидесятниці Святим духом «сповнилися» апостоли (Дії 2:4, Дії 7:55)
- Святий Дух говорить вустами пророків (Дії 4:25)
- У посланнях апостолів Святий Дух називається Духом Правди (Ів. 14:17), Духом Віри (2 Кор. 4:13), Духом Любові (2 Тим. 1:7), Духом Вічності (Євр. 9:14) і Духом Благодаті (Євр. 10:29).
Вчення Церкви[ред. | ред. код]
Католицька, православна, а також більшість протестантських церков, які визнають вчення про Триєдиного Бога, вважають Святого Духа особою, рівною Богові-Отцю і Богові-Сину. Так, Нікейський символ віри (IV століття)стверджує віру в
«Духа Святого, Господа животворного, що від Отця ісходить; що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків»
а згідно з афанасіївським символом віри (IV-V (?) століття)
«Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але походить.»
« | Коли Дух Божий сходить до людини і осіняє її повнотою Свого натхнення, тоді душа людська сповнюється невимовною радістю, бо Дух Божий дає радість всьому, до чого б Він не доторкнувся | » |
« | Всякий, хто шукає гарантії Духа поза надією і вірою, вже раціоналіст. Для нього і Церква також немислима, оскільки він вже в самому дусі своєму занурений в сумнів | » |
Дух Святий як Особа[ред. | ред. код]
Богослови підкреслюють, що Дух святий є особою, якій властиві риси думаючої і діючої згідно з його статусом істоти, Він володіє розумом, почуттями та волею. Зокрема:
- Дух Святий вчить і нагадує (Ів. 14:26),
- перебуває зі своїм народом (Ів. 14:17),
- пробуває у нас (1 Кор. 3:16),
- свідчить про Ісуса (Ів. 15:26),
- відкриває людям очі і світові виявить про гріх, і про правду, і про суд" (Ів. 16:8),
- чує, говорить, повідомляє, наводить на правду (Ів. 16:13),
- говорить через Святе Письмо, промовляє до Филипа (Дії 8:29),
- закликає служити (Дії 13:2),
- обдаровує різних людей зі своєї волі (1 Кор. 12:8-11),
- є нашим заступником (Рим. 8:26),
- усе бо досліджує, навіть Божі глибини (1 Кор. 2:10-11).
Ісходження Святого Духа[ред. | ред. код]
Якщо згідно з вченням про триєдність Бога, Бог-Отець не має початку, то Святий Дух, як і Бог-Син, має свій початок у Богові-Отцеві. Проте, згідно з прийнятою у християнстві термінологією, якщо Бог-Син є «народженим», то Святий Дух «ісходить»[4] (грец. ἐκπορεύεσθαι, προϊέναι, лат. procedere).
Джерело ісходження (походження) Святого Духа було предметом тисячолітньої суперечки між Західною церквою (насамперед католицизмом) і Східною церквою (православ'я). Католицька церква навчає, що Святий Дух походить від Отця і Сина («філіокве»), тоді як Православна церква визнає походження Святого Духу лише від Отця.
Історія засвідчила кілька спроб досягти консенсусу між католицизмом і православ'ям в цьому питанні. Так, на Флорентійському Соборі було прийняте вчення про те, що «Дух походить від Отця і Сина вічно і суттєво як із одного джерела і причини»»[5][6].. Берестейська унія закріпила формулювання про ісходження Святого Духу «від Отця через Сина»[7].
Сучасні католицькі богослови як правило не вбачають сутнісної різниці між власним і православним поглядом на ісходження Святого Духу[8], проте серед православних богословів до сих пір поширена думка про те, що «філіокве» (тобто твердження про ісходження Духа «і від Сина») є єрессю[9].
Зіслання Святого Духа[ред. | ред. код]

Ісус Христос, розлучаючись зі Своїми учнями перед стражданнями, обіцяв послати «іншого Утішителя» (Ів. 14:16-17). Зіслання Святого Духа сталося на п'ятдесятий день після Воскресіння Христа, коли апостоли «сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:4).
На думку християнських богословів, зіслання Святого Духа вказало на триєдинство Бога, саме цей момент вважається початком Христової Церкви.
Дії святого Духа[ред. | ред. код]
З діями Святого Духа зв'язують такі релігійні поняття як: хрещення Святим Духом, плід Святого Духа, дари Святого Духа.
Хрещення святим Духом[ред. | ред. код]
Хрещення Святим Духом вважається одним із семи християнських таїнств і називається миропомазанням. Православні церкви здійснюють миропомазання одразу після хрещення, католицькі як правило після семи років. Про хрещення Святим Духом згадується у Новому Заповіті, зокрема Іван Предтеча говорить про те, що Ісус хреститиме Духом Святим:
Апостоли також молились щоб люди отримували хрещення Святим Духом від Ісуса Христа:
Дії 8:14-17: Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.
П'ятидесятники навчають, що обов'язковою ознакою хрещення Духом Святим є говоріння іншою мовою, як це супроводжувалося при злитті Духа Святого на день П'ятидесятниці.
Дари Святого Духа[ред. | ред. код]
Миропомазання вважається таїнством прийняття Дарів Духу Святого. У Біблії вчення про Дари Святого Духу найповніше викладено в апостольському посланні до коритян, зокрема
1 Кор. 12:7-11: І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
1 Кор. 12:28-31: А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють? Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!
Католицька Церква визначає Дари святого духу як «постійні нахили, що роблять людину здатною слідувати спонуканням Святого Духа».[10]. Спираючись на Іс. 11:2, католицизм традиційно виділяє сім дарів Духа Святого - мудрість, розум, порада, мужність, знання, побожність і страх Божий [11][12]. Вчення про сім дарів Святого Духа розробив Фома Аквінський у роботі Summa Theologica[13]. Згідно зі словами Святого Письма (Іс 11, 2) приймається існування семи дарів Святого Духа, які отримує людина разом з освячуючою благодаттю і влитими чеснотами (пор. ККЦ 1831).
Плід Святого Духа[ред. | ред. код]
В апостолському посланні до галатів перелічуються наступні плоди святого духа:
Гал. 5:22-23А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість
Катехизис католицької церкви визначає Плоди святого духу як «прояви досконалості, яке творить у нас Дух Святий».[10]
П’ятедисятники вважають, що різниця між дарами і плодами Святого Духу полягає в тому, що Плід "приходить поступово зсередини", "з'являється як вираження й результат божественного життя", тоді як Дари можуть даватися раптово на будь-якій стадії життя віруючого[14]
Православний ієрей О.Давиденков вважає, що Плоди «суть благодатна прихильність серця», тоді як Дари «являють собою сили, що подаються для гідного проходження того або іншого служіння на благо Церкви»[15]
Альтернативні погляди[ред. | ред. код]
Свідки Єгови[ред. | ред. код]
Для Свідків Єгови Святий Дух — це не третя Божа Особа, а надзвичайна енергія, сила, вітер, тобто «діюча сила Єгови», якою Він послуговується, «Сила Всевишнього».
Вони стверджують на основі Біблії, що святий дух — це сила, за допомогою якої Бог здійснює свої наміри. Сповістивши дівчині Марії, що в неї народиться син, ангел Гавриїл промовив: «Святий дух злине на тебе, і сила Всевишнього огорне тебе. Тому і той, хто народиться, буде названий святим, Сином Божим» (Луки 1:35). Слова Гавриїла вказують на зв'язок між святим духом і «силою Всевишнього».
Подібна думка міститься в інших уривках Біблії. Пророк Михей сказав: «Я... повен сили Духа Господнього» (Михея 3:8, Кул.). Своїм учням Ісус пообіцяв: «Коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу» (Дії 1:8). Про «силу святого духу» говорив також апостол Павло (Римлян 15:13, 19).
Отже, святий дух і сила Бога тісно пов'язані між собою. За допомогою цього духу Бог Єгова виконує свої наміри. Святий дух — це вияв Божої сили або Божа сила в дії. Вона надзвичайно могутня, адже нею Єгова створив неосяжний всесвіт. Через пророка Ісаю Творець спонукує поміркувати про велич його сили: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його» (Ісаї 40:26).
Ці слова показують, що наш усесвіт, в якому панує порядок і гармонія, існує завдяки безмежній силі Всемогутнього Бога. І саме вона підтримує життя кожного з нас.(Дивіться інформацію «Вияв Божої сили»).
Єгова може використовувати свій святий дух не лише для таких величних справ, як створення усесвіту, але й для підтримки і захисту людей. У Біблії неодноразово розповідається, як Бог зміцняв святим духом своїх служителів.
«Дух Єгови на мені»
Прикладом могутності Божого святого духу є служіння Ісуса. Звертаючись до мешканців Назарета, він сказав: «Дух Єгови на мені» (Луки 4:18). Що здійснював Ісус «під дією духу»? (Луки 4:14). Він зціляв хворих, міг заспокоїти розбурхане море, нагодувати кількома хлібинами та рибами тисячі людей і навіть воскрешав померлих. Апостол Павло описав Ісуса як «чоловіка, на якого Бог прилюдно... вказав, здійснивши через нього могутні діла, чуда і знаки» (Дії 2:22).
Хоча сьогодні Божі служителі не виконують чудес силою святого духу, вони відчувають на собі його дивовижний вплив. Ісус запевнив, що Єгова охоче даватиме свій дух вірним служителям (Луки 11:13). Ось чому апостол Павло казав: «Все мені під силу завдяки тому, хто мене зміцнює» (Филип’ян 4:13). Чи може святий дух впливати і на ваше життя? Відповідь ви знайдете в наступній статті. Святий дух не є особою, стверджують Свідки Єгови.
У Біблії святий дух порівнюється з водою. Обіцяючи поблагословити свій народ, Бог сказав: «Виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл,— виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх» (Ісаї 44:3).
Коли Бог виливає свій дух на вірних служителів, вони, як каже Біблія, сповнюються святим духом. Божим духом сповнились Ісус, Іван Хреститель, Петро, Павло, Варнава, а також учні, які зібралися разом у день П’ятидесятниці 33 року н. е. (Луки 1:15; 4:1; Дії 4:8; 9:17; 11:22, 24; 13:9).
Поміркуйте, чи можливо вилити на когось особу? А чи може сповнитись особою група людей? Це суперечить здоровому глузду. Біблія говорить, що люди сповнювались мудрістю, розумом і навіть точним знанням, але в ній ніде не написано, що хтось сповнився особою (Вихід 28:3; 1 Царів 7:14; Луки 2:40; Колосян 1:9).
Слово «дух» є перекладом грецького пне́ума, що має ще інші значення, які теж вказують на невидиму силу. Згідно з «Тлумачним словником слів Нового Завіту» В. Вайна (англ.), «основне значення слова пне́ума — це вітер або дихання; воно також може означати дух, що, так само як вітер, є невидимим, нематеріальним і має велику силу».
Патрон[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ MediaGlagol. mediaglagol.com.ua. Процитовано 2017-12-25.
- ↑ Ultimate Questions: An Anthology of Modern Russian religious thought / Ed. by A. Schmemann. N. Y., Holt; Rinchart. and Winston, 1985. P. 54 (текст в ерекладі з англ.).
- ↑ Свобода в Церкви - читать, скачать - протопресвитер Александр Шмеман. azbyka.ru (ru). Процитовано 2017-12-25.
- ↑ У перекладах українською поширено також термін «походить», однак теологічно-правописний порадник Українського католицького університету[недоступне посилання з вересня 2019] радить вживати термін «ісходження»
- ↑ Philip Schaff, History of the Christian Church, Vol. VI, p. 182. See also Meyendorff, p. 110.
- ↑ Давид Джей Веббер. Нікейський Символ Віри і Філіокве: Лютеранський Підхід
- ↑ Священник В. Данилов. История Брестской унии
- ↑ Див. офіційне роз'яснення питання про Filioque, дане Папською Радою по сприянню християнській єдності. Російський переклад А. Коваля Архівовано 19 листопад 2009 у Wayback Machine.
- ↑ Див. напр. прот. Потапов. Православие и инославие.Филиокве. Архівовано 2 грудень 2008 у Wayback Machine.
- ↑ а б Катехізис католицької церкви
- ↑ Катехизм католицької церкви
- ↑ Catechism of the Catholic Church
- ↑ Summa Theologica. Secunda Secundæ Partis
- ↑ Дональд Джи. Плод и Дары Святого Духа («Concerning Spiritual Gifts», Gospel Publishing House, Спрингфилд, Миссури, США)
- ↑ Ієрей Олег Давыденков. Катехизис. Глава IX Архівовано 4 січень 2010 у Wayback Machine.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дух Святий // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — 1000 екз.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Святий Дух
![]() |
У Вікіджерелах є |
- Чому Святий Дух зійшов не відразу після Вознесіння?
- Хто такий Святий Дух?
- Ісходження — походження Святого Духа[недоступне посилання з вересня 2019]
- Нікейський Символ Віри і Філіокве: Лютеранський Підхід
- Православний погляд: Слово про Пресвяту Тройцю
- Що таке святий дух?
|
|